пʼятницю, 29 травня 2020 р.


КАК ПОМОЧЬ РЕБЕНКУ ВЛАДЕТЬ ЭМОЦИЯМИ?

«Он постоянно вступает в конфликт, я устала ему объяснять..»
«На замечания реагирует истерикой..»
«Если недоволен, сразу вступает в драку..»
«Плачет из-за мелочи, не могу ее успокоить»
Регуляция эмоций - это способность владеть своими эмоциональными реакциями (нейрофизиологическими, биохимическим, поведенческими и когнитивными).
Саморегуляция - связано с развитием мозга, только возрастное достижение требует социального (семейного) обучения. Когда ребёнок начинает говорить, у него постепенно возрастает способность распознавать свои эмоции, мысли и намерения. С развитием речи, ребенок способен говорить родителю о своём состоянии, о своих потребностях. Ему важно, чтобы принимали его эмоции и научили успокаивать себя. Именно окружение помогает ребёнку выражать себя и успокаивать свои эмоции. Сложно, когда взрослые не умеют управлять своими эмоциональными реакциями в семье, а от ребёнка требуют невозможного. Не забывайте, что дети наблюдают и подражают, кроме того, те участки мозга, которые отвечают за систему контроля эмоций и поведения в процессе развития. Но, вы можете помогать ребёнку в управлении своими эмоциями, не игнорируя собственный пример.
В регуляции эмоций задействованы три процесса:
1. Созревание структур мозга - его «компьютерное обеспечение» для контроля эмоций.
2. Темперамент - все дети разные, кто-то более эмоционален, кто-то менее, и это связанно с типом нервной системы.
3. Окружение - в каждой семье своя культура обращения с эмоциями, ребёнок наблюдает и подражает. Дети , которые чрезмерно переживают стресс в семье - подвержены эмоциональному хаосу внутри себя.

Тип нервной системы (темперамент) не меняется. Мы не можем ускорить развитие мозга, но мы можем давать поддержку ребёнку и научить его как помогать себе, когда эмоции накрывают.
Что ВАЖНО?
! Стабильность и последовательность. Для ребёнка важны предсказуемые правила, последовательные границы, единая линия требований. Это создает безопасность для ребёнка.

! Присоединение к чувствам ребёнка (принимать и не обесценивать) -«я вижу ты расстроен, «ты раздражён», «ты огорчён», «ты устал..», «расскажи.., «помни, я рядом..,», «я хочу тебя понимать..», «тебе нелегко сейчас»... Это поможет ребёнку утихомирить его внутренний вулкан.
! Говорите о своих чувствах, не скрывайте своего состояния: «я также огорчена, что ты так старался и получил низкую оценку..», «я горжусь тобой, когда вижу..», «я в растерянности, когда замечаю..»..
Когда родители используют язык эмоций и трактуют невербальные эмоциональные реакции других, они снабжают ребёнка мощным механизмом понимания себя.
ВАЖНО
! Побуждайте ребёнка говорить о своих чувствах. Не избегайте негативных чувств в семье. ВСЕ ЧУВСВА имеют ПРАВО на существование.

! Управляйте своими эмоциями, ребёнок наблюдает за вами и учиться у вас. Помните, что мозг взрослого человека СОЗРЕВШИЙ для регуляции эмоций. Нужно только научиться управлять собой. Не скрывайте своих эмоций, говорите о них, регулируйте тон, находите время для успокоения. Если вам сложно, скажите это ребёнку. Предложите учиться вместе.



середу, 20 травня 2020 р.



"Мій світ психології"

Підведено підсумки обласного дистанційного проєкту «Мій світ психології»

Відповідно до плану роботи навчально-методичного центру психологічної служби комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти протягом лютого – квітня 2020 року в області реалізовано дистанційний проєкт «Мій світ психології». Проєкт започатковано у 2015 році з метою підвищення рівня психологічної культури здобувачів освіти, їх мотивації до саморозвитку, самопізнання. Учасники проєкту – учні 9-11 класів закладів загальної середньої освіти. У 2020 році до участі в проєкті зареєструвалося 244 учні з 34 районів, міст, об’єднаних територіальних громад
Проєкт реалізовувався у 2 етапи. На першому етапі учням необхідно було надати відповіді на тестові завдання з теми «Стрес», на ІІ етапі – створити ментальну карту до поняття «Резилієнс».
За результатами участі у двох етапах 28 учнів відзначено дипломами
1. Олійник Оксана Миколаївна - Пристайлівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Лебединської районної ради
2. Благодарова Маргарита Валентинівна - Конотопська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 9 Конотопської міської ради
3. Крупський Олександр Анатолійович - Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 імені Ігоря Гольченка
4. Бесараб Станіслав Віталійович - Краснопільська гімназія Краснопільської селищної ради
5. Громак Артем Юрійович - Глухівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Глухівської міської ради
6. Жаріков Олександр Анатолійович - Улянівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Білопільської районної ради
7. Веретельнікова Ілона Сергіївна - Есманьська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Глухівської районної ради
8. Прокопенко Марія Сергіївна - Комунальний заклад Березівської сільської ради «Шевченківський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Суничка»
9. Тарасенко Дар’я Валеріївна - Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 Роменської міської ради
10. Троша Дар’я Сергіївна - Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Глухівської районної ради
11. Линник Вікторія Олександрівна - Кам’янський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Тростянецької міської ради
12. Дегтяр Дар’я Сергіївна - Дружбівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Дружбівської міської ради
13. Щербаченко Дар’я Cергіївна - Білопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Білопільської міської ради
14. Лутченко Анастасія Олександрівна - Глухівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 Глухівської міської ради
15. Свирид Дарина Олександрівна - Берестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Липоводолинської селищної ради
16. Заєць Марина Володимирівна - Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 Роменської міської ради
17. Міхєєва Вікторія Сергіївна - Конотопська загальнооствіня школаI-III ступенів № 10 Конотопської міської ради
18. Ярмоленко Наталія Юріївна - Старосільська загальньоосвітня школа І-ІІІ ступенів Нижньосироватської сільської ради
19. Нікіфоров Артем Андрійович - Глухівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 Глухівської міської ради
20. Крупосій Віталіна Юріївна - Успенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Г.П. Головенського Буринської міської ради
21. Гопко Евгеній Сергійович - Чернеччинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу М.В. Пилипенка Чернеччинської сільської ради Охтирського району
22. Будяк Неля В’ячеславівна - Хоружівський навчально-виховний комплекс: «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Недригайлівської селищної ради
23. Сердюк Всеволод Юрійович - Опорний заклад «Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Охтирської міської ради
24. Кашина Богдана Олегівна - Кролевецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Кролевецької міської ради
25. Каценко Інна Володимирівна - Берестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Липоводолинської селищної ради
26. Кармалига Катерина Олександрівна - Опорний заклад «Охтирська загальноосвітня школа I-III ступенів» Охтирської міської ради
27. Соколовська Евеліна Володимирівна - Козацький навчально-виховний комплекс: «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Бочечківської сільської ради
28. Лисенко Станіслав Сергійович - Самотоївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Краснопільської селищної ради

Висловлюємо подяку усім практичним психологам, що разом з учнями долучилися до проекту
Наша ментальна карта

Нет описания фото.

понеділок, 18 травня 2020 р.





Колесо контролю 



Поля інтимності




Дитинство і доросле життя








четвер, 7 травня 2020 р.



Детская агрессия





5 игр против детской агрессии в младшей школе
Автор текста: Марта Прыриз
Умение выражать эмоции так, чтобы не вредить ни себе, ни другим, формируется и развивается в течение всей жизни. Детям младшего школьного возраста в этом могут помочь несложные игры вместе со сверстниками. Рассказываем, как научить учеников осознавать, различать и уважать свои и чужие эмоции.

«ТЫ ВИДЕЛ РАЗГНЕВАННОГО ПАВЛИКА?»

Длительность — 10-25 минут
Попросите детей сесть в круг. Не принципиально — на коврик или на стулья. Один ребенок ходит среди других и выбирает себе партнера. Останавливается и спрашивает: «Ты видел разгневанного Павлика?»
На этот вопрос следует всегда отвечать: «Да!» Тогда первый ребенок продолжает спрашивать: «А что он делал?» Напарник показывает, что мог бы делать разгневанный Павлик. Это может быть резкое движение или звук. Все остальные дети повторяют. Затем меняются ролями и продолжают играть.
Какой эффект?
В процессе такой игры дети узнают и учатся моделировать свои возможные реакции и действия в тех случаях, когда чувствуют себя раздраженными или агрессивными.
Некоторые из детей могут даже не знать, как можно реагировать. Тогда подскажите потенциальные варианты: порвать бумагу на клочки, покричать в подушку или рюкзак, сказать «Гррр» и др.

«ЯЗЫК ЭМОЦИЙ»

Длительность — 15-20 минут
Раздайте каждому ученику лист бумаги, на котором написано название определенной эмоции: «злость», «раздражение», «обида», «радость», «печаль», «страх». Можно вместо эмоций кратко описать определенные ситуации. Например: «Ты получил желанный подарок», «Тебе подарили кота», «Тебя оскорбили друзья», «Мама сказала, что ты невнимательный».

Задача детей — продемонстрировать написанное. После каждого выступления дети пробуют догадаться, какую эмоцию или реакцию на ситуацию показывает одноклассник.
В конце игры обсудите с детьми: «Как можно понять, что я злой, веселый, обеспокоен? Что было легче показать, а что — труднее? Какие эмоции настолько похожи, что мы можем ошибиться, когда пробуем их угадать?»
Какой эффект?
Один из характерных признаков эмоционального интеллекта — различать не только свои эмоции, но и эмоции других людей. Для этого с самого детства стоит учить детей проговаривать: «Сейчас я злой, поэтому сжимаю кулаки» или «Я рад, спасибо за подарок».

«НАРИСУЙ СВОЮ ЭМОЦИЮ»

Длительность — 13-15 минут
Раздайте детям листы бумаги, на которых изображены трафареты для эмоций. Их можно скачать в интернете или сделать самостоятельно. Это силуэты человеческих лиц без прорисованных черт. На один лист формата А4 должно поместиться 4-6 трафаретов. Можно также предложить детям такие трафареты с очертаниями лиц героев их любимых мультфильмов.
Озвучьте перечень эмоций или напишите их прямо на листах с трафаретами. Например: радость, печаль, гнев, страх, отвращение. Предложите ученикам показать, как они, по их мнению, выглядят, когда переживают ту или иную эмоцию. Сделайте краткое обсуждение. После этого дайте 5-7 минут, чтобы ученики заполнили и зарисовали трафареты.



Какой эффект?
Такие задания учат детей, что одну и ту же эмоцию разные люди могут проявлять по-разному. Ученики могут обменяться нарисованным и расспросить о том, как они чувствуют себя в те или иные моменты жизни.
Предложите детям рассказать их напарникам историю: «Я был очень рад, когда…» Это поможет сблизить детей и открыть их к общению.

«ОБИЖАЛКИ»

Длительность — 10 минут
Предложите детям стать в круг. Задача — бросать мяч одноклассникам, называя их разными «обидными словами», которые на самом деле совсем не обижают. Это могут быть названия овощей, фруктов, зверушек.
Дети обращаются друг к другу: «А ты, Аня, морковка!» Или: «А ты, Остап, котенок!» Напоминайте ученикам, что это — игра, и действительно обидные вещи говорить не стоит. В конце игры пусть каждый назовет другого мягким словом, например: «А ты, Иван, солнышко!»
Затем проведите игру в быстром темпе, чтобы у детей был подвижный отдых.
Какой эффект?
Во время таких игр дети понимают, что не обязательно использовать обидные слова, даже когда эмоции зашкаливают. Мы учим детей выражать агрессию в тех проявлениях, которые не вредят ни им самим, ни окружающим.

«Я ЗЛЮСЬ!»

Длительность — 7-10 минут
Объедините класс в группы по 3-4 ребенка в каждой. Раздайте старые газеты, журналы, исписанные листы бумаги. Предложите порвать их на мелкие клочки после того, как вы скажете: «Начали!»
Ограничьте задание во времени: дайте минуту на то, чтобы порвать бумагу. И три минуты на то, чтобы каждая группа сделала из клочков аппликацию или коллаж.
Какой эффект?

Во время разрывания бумаги дети высвобождают собранную агрессию. Так они узнают еще один способ, с помощью которого можно справиться со злостью и агрессией. То есть перенимают социально приемлемые формы проявления эмоций

середу, 6 травня 2020 р.



 Настільна гра "Пляцок"


Настільна гра "Пляцок" або її називають "Лепешка". У грі відпрацьовується досвід взаємних звинувачень, важливих вибачень, висловлювань подяки і прохання про допомогу. Гравці вчаться справлятися з гнівом соціально-прийнятним способом, а неприйнятна поведінка карається. Гра допомагає учасникам усвідомити і опрацювати тему меж.

Одна із ігор в яку можна грати з 5-ти річного віку, тому ідеально підходить для сім'ї. Також ігрове поле можна виготовити самому. Все залежить від кількості учасників.

Вам знадобиться:
✔️Ігрове поле розміром 54*54 см (картон, ватман і т. д.)
✔️ Кольоровий папір для клітинок- будиночків, для кожного учасника свій колір. Також якийсь колір що буде зазначати старт, та колір для хмаринки трансформації "Небо - людей".
✔️Пластилін такого ж кольору як клітинки будиночки.
✔️Ігровий кубик.

Квадратними або прямокутними шматочки зазначених кольорів на полі будуємо "доріжку".
Мета гри - першим прийти до кінцевого пункту (на блакитну хмарку ). Гюнтер Хорн, автор цієї гри, назвав це поле "Небо людей". Потрапити туди можна тільки пройшовши всі клітинки-будинки на ігровому полі.
⠀Сам же процес гри часто затягує настільки, що забувається формальна мета, а справжньою метою гри стають живі відносини учасників один з одним, з'являється поняття цінності свого будинку.
⠀Гра проводиться за такими правилами: спочатку кожен учасник ліпить з пластиліну свою фігурку, його ігрова фішка. Старт гри починається на полі "Хлів" або "Старт" в нижньому лівому кутку поля. Гравець є одночасно власником всіх полів того ж кольору, що і його фігурка, це його «будиночки». Гравці по черзі кидають кубик і переставляють свої фігурки-фішки через відповідну кількість полів-будиночків.
⠀У грі "Пляцок", як і у всіх соціальних іграх Гюнтера Хорна, першим ходить наймолодший з гравців. Він кидає кубик, робить хід і потрапляє, як правило, в чужий будиночок. Господар поля може звинувачувати учасника що потрапив у будиночок без дозволу або є якийсь вчинок, наприклад, "ти поводився занадто шумно", або "ти ображав...".
⠀Після цього звинувачення власник фішки повинен відповідним чином вибачитися за свого фішку-чудика або запропонувати виправити скоєне. Також є варіація у правилах, коли прийшовши в будиночок гість має вмовити господаря впустити його у свій будинок. При цьому господар будиночка може поставити деякі умови, наприклад, не смітити, не шуміти, виконати якесь завдання і т.д. Якщо власник будиночка задоволений поведінкою гостя, його вибаченням за вчинок або відшкодуванням, то гість залишається в будиночку безкарно. Якщо ж гість порушив встановлені господарем правила - господар може покарати його, ляснувши по фігурці, зім'явши її або як завгодно змінивши її форму.
Він може також одним ударом зім'яти її в «пляцок». Якщо ціла, неушкоджена фігурка потрапила на своє поле, вона може прикрасити себе, змінити себе, відпочити. Пошкоджена, поранена фігурка не має права проходити повз свого будиночка, вона зобов'язана там зупинитися і залікувати рани. Гру можна проводити кілька разів, змінюючи героїв, міняючи їх характери, встановлюючи додаткові правила (придумуючи правила поведінки на порожніх незайнятих будиночках).



Потреби дитини


 Діти, часто гніваються, зляться, агресують?! Ви замислювались, чому саме?!

Для початку давайте розберемось, як ви можете побачити, що дитина злиться, гнівається, агресує.

Дійсно, бачимо ми це завдяки невербальному вираженню емоцій:
✔️ губи стиснуті або, навпаки, рот відкритий, зуби зчеплені;
✔️ кулаки стиснуті, рики можуть займати оборонну позицію;
✔️голова, корпус нахилений вперед, виглядає, що дитина готова напасти;
✔️ноги широко розтавлені;
✔️дихання не рівне тощо.

Слід зазначити, що кожна дитина виражає емоції по-різному, хтось - відкрито, хтось - зовсім не показує і сердиться мовчки.
Дитина може спрямовувати агресію і злість, гнів на інших, ображаючи їх, може битись, штовхати тощо. А може спрямовувати її на себе - видирати волосся на собі, бити себе, гризти нігті...

Тут треба розбиратись детально, чому ж саме ваша дитина гнівається. Але зазначимо, що однією з проблем у сім‘ї може бути, що не задовольняються потреби дитини, батьки не знають її бажань. І це дійсно може дратувати дитину, вона може гніватись, злитись, хоча і активно не виражати свої потреби, не говорити про них.

Пам‘ятаєте, коли народжується малюк, мама з часом добре починає розуміти свою маленьку дитинку і вчасно задовольняє її первинні потреби... і коли ця потреба задоволена, дитина посміхається...

Нагадаємо вам основні потреби за Маслоу (дивись мал.). Слід зазначити, що якщо не задоволені потреби базові, наприклад, у сні, безпеці,їжі, то важко дитині думати, про щось глобальне.

Тому, по-можливості, намагайтесь задовольняти потреби вашої дитини, зазвичай, їм не вистачає уваги, ніжності, нашої любові, і ми впевнені, що тоді ваша дитина буде більш спокійною і менше гніватись!




9 веселих ігор, які дозволять вам виховати емоційно сильних дітей



Дітям набагато складніше справлятися з емоціями, що нахлинули, ніж дорослим. Саме тому вони стають вередливими і влаштовують істерики на рівному місці. Щоб цього уникнути, треба допомогти дитині позбавитися від надлишку емоцій.
Замість того, щоб напихати дітей пігулками або ставити в кут за неслухняність, краще запропонуйте їм декілька цікавих ігор, які допоможуть їм заспокоїтися. Ось вони:

1. Ні звуку!

Передавайте один одному дзвоник так, щоб він не задзвонив. Покажіть дитині, як це треба робити – дуже дбайливо і тихо. Якщо вона захоче, нехай задзвонить в дзвоник і уважно послухає, як той звучить.
Якщо дітей багато, сядьте в тісний круг. Спочатку передавайте дзвоник сусідові, а потім тому, хто сидить далі від вас. Добре, якщо для цього треба буде встати і підійти до когось. Головна умова – не порушувати тишу.

2. Змотай клубочок.

Запропонуйте дитині змотати в клубочок яскраву пряжу. Розмір клубка з кожним разом може ставати все більшим і більшим.
Не забудьте повідомити їй, що цей клубочок чарівний – забирає смуток, печаль, злість і образу, як тільки починаєш його змотувати, то відразу ж і заспокоюєшся.

3. Я – повітряна куля.

Разом з дитиною надуйте декілька повітряних куль, потім з кожної повільно випустіть повітря. Уважно стежте за тим, як з кулі виходить потік повітря.
Потім попросіть дитину стати повітряною кулею: нехай вона набере через ніс в легені якомога більше повітря, а потім випустить його – повільно і плавно.
Нехай дитина розповість вам про ситуації, в яких вона почуває себе повітряною кулею, – коли її переповнюють емоції, коли просто розпирає від злості, образи або ненависті.
Запропонуйте їй в таких ситуаціях використати вправу “Я – повітряна куля”. Потім знову повторіть з нею цю дихальну практику.

4. Заспокой мишку.

Дайте дитині в долоньки пухнасту, м’яку, тендітну іграшку у формі мишки (чи іншого звірятка). Потім повідомте їй: “Ось потрапила до тебе в руки маленька мишка, вона така ніжна і беззахисна. Вона так боїться шуліки! Потримай її, поговори з нею, заспокой її”.
Нехай дитина потримає в руках іграшку, погладить її, поговорить з нею, скаже їй добрі слова, заспокоїть. В процесі гри вона і сама заспокоїться.

5. Спокійна вода.

Поставте музику, що розслабляє. Ляжте разом з дитиною на підлогу. Нехай займе зручну для себе позу. Поставте умову: якщо хтось рухнеться, йому перепаде… Далі придумайте самі.
Інший варіант: можете не ставити ніяких умов, а просто запросити дитину спокійно полежати і послухати музику.

6. Не дай листочку впасти.

Ця проста, але дуже весела гра полягає в тому, щоб не дати клаптику паперу впасти на підлогу. При цьому не можна використовувати руки й інші предмети. Дозволяється тільки дути на невеликий клаптик так, щоб він постійно залишався у повітрі.

7. Як росте дерево.

Поставте музику, що розслабляє, приглушіть світло в кімнаті або засуньте штори. Запропонуйте дитині повторювати за вами. Уявіть, що ви паросток, який пробивається крізь землю, щоб стати деревом.
Опустіться на коліна, голова теж опущена, далі почніть “розпускатися” – витягати руки і повільно підніматися услід за ними. Рухи довільні та повільні. У кінці у вас повинно вийти високе дерево. Для цього витягуйтеся вгору, станьте навшпиньки.
Виконуйте цю вправу перед сном, коли вкладаєте дітей спати.

8. Юний археолог.

Опустіть кисть руки в таз з кінетичним або звичайним піском (можна взяти будь-яку крупу) і засипте її. Дитині треба обережно “відкопати” руку – тобто проводити археологічні розкопки.
При цьому не можна доторкатися до кисті руки. Як тільки дитина торкнеться вашої долоні, вона тут же міняється з вами місцями.

9. Лагідні дотики.

Підберіть 6-7 дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намисто, вату і т. д. Усе це викладіть на стіл. Запропонуйте дитині оголити руку по лікоть, а потім поясніть, що по руці ходитиме “звірятко” і торкатися лагідними лапками.
Потрібно із закритими очима вгадати, яке “звірятко” торкалось до руки, тобто відгадати предмет. Дотики мають бути погладжувальними, приємними.









Як керувати стресом за допомогою когнітивно-поведінкової терапії

  Що таке ментальне здоров'я  Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров'я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує с...