5 шагов для управления гневом.
Автор: Дэн Дубравин
четвер, 22 серпня 2019 р.
Как выявить тревожного ребенка
Портрет тревожного ребенка
В группу детского сада (или в класс) входит ребенок. Он напряженно вглядывается во все, что находится вокруг, робко, почти беззвучно здоровается и неловко садится на краешек ближайшего стула. Кажется, что он ожидает каких-либо неприятностей.
Это тревожный ребенок. Таких детей в детском саду и в школе немало, и работать с ними не легче, а даже труднее, чем с другими категориями "проблемных" детей, потому что и гиперактивные, и агрессивные дети всегда на виду, как на ладошке, а тревожные стараются держать свои проблемы при себе.
Их отличает чрезмерное беспокойство, причем иногда они боятся не самого события, а его предчувствия. Часто они ожидают самого худшего. Дети чувствуют себя беспомощными, опасаются играть в новые игры, приступать к новым видам деятельности. У них высокие требования к себе, они очень самокритичны. Уровень их самооценки низок, такие дети и впрямь думают, что хуже других во всем, что они самые некрасивые, неумные, неуклюжие. Они ищут поощрения, одобрения взрослых во всех делах.
Для тревожных детей характерны и соматические проблемы: боли в животе, головокружения, головные боли, спазмы в горле, затрудненное поверхностное дыхание и др. Во время проявления тревоги они часто ощущают сухость во рту, ком в горле, слабость в ногах, учащенное сердцебиение.
Как выявить тревожного ребенка
Опытный воспитатель или учитель, конечно, в первые же дни знакомства с детьми поймет, кто из них обладает повышенной тревожностью. Однако прежде чем делать окончательные выводы, необходимо понаблюдать за ребенком, вызывающим опасения, в разные дни недели, во время обучения и свободной деятельности (на перемене, на улице), в общении с другими детьми.
Чтобы понять ребенка, узнать, чего же он боится, можно попросить родителей, воспитателей (или учителей-предметников) заполнить бланк опросника. Ответы взрослых прояснят ситуацию, помогут проследить семейную историю. А наблюдения за поведением ребенка подтвердят или опровергнут ваше предположение.
П. Бейкер и М. Алворд советуют присмотреться, характерны ли для поведения ребенка следующие признаки.
Критерии определения тревожности у ребенка:
- Постоянное беспокойство.
- Трудность, иногда невозможность сконцентрироваться на чем-либо.
- Мышечное напряжение (например, в области лица, шеи).
- Раздражительность.
- Нарушения сна.
Можно предположить, что ребенок тревожен, если хотя бы один из критериев, перечисленных выше, постоянно проявляется в его поведении.
Опросник по выявлению тревожности
С целью выявления тревожного ребенка используется также следующий опросник (Лаврентьева Г. П., Титаренко Т. М.).
Признаки тревожности:
Тревожный ребенок
1. Не может долго работать, не уставая.
2. Ему трудно сосредоточиться на чем-то.
3. Любое задание вызывает излишнее беспокойство.
4. Во время выполнения заданий очень напряжен, скован.
5. Смущается чаще других.
6. Часто говорит о напряженных ситуациях.
7. Как правило, краснеет в незнакомой обстановке.
8. Жалуется, что ему снятся страшные сны.
9. Руки у него обычно холодные и влажные.
10. У него нередко бывает расстройство стула.
11. Сильно потеет, когда волнуется.
12. Не обладает хорошим аппетитом.
13. Спит беспокойно, засыпает с трудом.
14. Пуглив, многое вызывает у него страх.
15. Обычно беспокоен, легко расстраивается.
16. Часто не может сдержать слезы.
17. Плохо переносит ожидание.
18. Не любит браться за новое дело.
19. Не уверен в себе, в своих силах.
20. Боится сталкиваться с трудностями.
Суммируйте количество "плюсов", чтобы получить общий балл тревожности.
Высокая тревожность - 15-20 баллов.
Средняя - 7-14 баллов.
Низкая - 1-6 баллов.
35 лучших психологических фильмов за последние 10 лет
https://www.ivi.ru/titr/goodmovies/must-see?fbclid=IwAR1W8mW_TxOilUr2VEDKQrHLBTBUuFaKVFZVHY6bVOiG2cuctBqWpgd_Gcs
неділю, 18 серпня 2019 р.
Як допомогти дитині вдало розпочати навчальний рік
23 важливі, але зовсім нескладні пункти для різних вікових груп. Саме час:
1. Повертати (або формувати) звичний під час шкільного життя режим дня.
2. Літній відкат у знаннях. Важливо пам’ятати, що за літні місяці відбувається “відкат в знаннях”. Це нормально, якщо ви виявите, що дитина “нічого не пам’ятає”. Перші місяці відведені для повторення. (Ну, і можна ж без напруги і примусу зараз просто погортати книжки.)
3. Для малюків – закріплювати навички самообслуговування (витерти попу, переодягнутися, самому їсти…). Я часто розповідаю, що між 6 і 7 роками – 5 років емоційного розвитку. Але і не тільки – тіла дітей у 6 і 7 років відрізняються. Ручки малюків не завжди можуть дотягнутися до важкодоступних місць, щоб якісно їх витерти . Будь ласка, враховуйте це.
4. Підготувати робоче місце. Ідеально, якщо за столом дитина сидить спиною до іграшок (секрет: глибокий зелений колір допомагає зосередитися, можна, наприклад, покласти на стіл зелений аркуш паперу).
5. Буде чудово дати дитині в магазині можливість самій обрати ручки, зошити, обкладинки. (У житті дитини не так багато можливостей щось обирати або на щось впливати.) Важливо, щоб потім у школі ці зошити нагадували про радість, а не про примус і конфлікт. (У магазині дитину не можна ставити перед вибором більше, ніж з 2-3 об’єктів, так ми спровокуємо істерику. Допоможіть їй, будь ласка.)
6. Почати продумувати гардероб. Шкільної форми не буде.
Для деяких дітей тема одягу дуже важлива. Одяг не має сковувати рухи, якщо в дитини було обвиття пуповиною або щось, що створювало складності в народженні (один з маркерів – якщо вона боїться мити голову). Будь ласка, пам’ятайте, що дитина може не любити одяг, що облягає, підбирайте його “навипуск”, без горловинки (або з широкою), не змушуйте носити краватку або шарф.
Якщо в дитини відчуття дискомфорту, “тілесної небезпеки”, їй буде складно зосередитися на отриманні нової інформації. Кольори, “що прискорюють обмінні процеси” – червоний, помаранчевий. Діти будуть втрачати увагу. Деяким діткам, які люблять ці кольори, ми підбирали браслети, значки, одягали пояси. (Іноді в молодших класах робили “кольорові дні”: п’ятниця – червоний, вівторок – помаранчевий, середа – жовтий, четвер – зелений і далі за кольорами веселки).
7. Дорослим важливо поступово планувати сніданки, придумувати ідеї для ланч-боксів (якщо у школі це раптом не передбачено). І переконатися, що дитина ці продукти їстиме (можна відрепетирувати – ніби на пікніку дитина відкриває ланчбокс) Дитині важливо ввести у звичку пиття води.
8. Школи можуть бути ще закриті, але можна вже кілька разів пройти до школи, намалювати з дитиною дорожню карту, звернути увагу на щось “знакове” по дорозі (яскраві вітрини, дерево, майданчик). Так ми формуємо відчуття “безпечного шляху”.
9. Якщо в школу вхід дозволено – пройти по коридору, пошукати майбутній клас, зайти в туалет.
10. Ідеально – познайомитися або побачити вчительку / вчителя. Якщо це нова людина, вітаючись – простягаємо руку (торкаючись до іншого дорослому, ми показуємо дитині, що цей контакт безпечний, що ми цій людині довіряємо).
Якщо дитина не ходила до садочка, а вчитель/-ка відрізняється за зростом, комплекцією, гучністю, психотипом від батьків чи звичних жінок / чоловіків – акцентуємо увагу на тому, що люди різні, що вчитель може говорити голосно не тому, що кричить, а тому – що просто так говорить і хоче, щоб багато людей її / його почули.
11. Зідзвонився з однокласниками, зустрітися кілька разів десь в кафе, на майданчику, в кіно.
12. Для більш легкої адаптації, щоб дитина швидше пересувалася з “середовища в середовище”, для відчуття приналежності до класу, спільноти – замість форми у школі або класі можна зробити для всіх однакові браслети, кепки, брелоки. Наприклад, дитина наділа браслет – створила внутрішнє налаштування “вже у школі”. Прийшла додому – зняла і так переключилася на простір домашній.
13. Це нормально, якщо ми помічаємо в дитини більше тривоги, метушливості, якщо раптом вона починає говорити про свої страхи (не пов’язані зі школою). Свою “шкільну тривогу” вона може “маскувати”. Будь ласка, не проґавте ці сигнали. Правильніше з ними розібратися до школи.
14. Важливо здати аналізи, поговорити з педіатром, який можливий супровід. (Наприклад, дефіцит заліза може проявлятися і в “синдромі неспокійних ніг”, і непосидючості, а гельмінтоз – і у спалахах агресії, тривожності та ін.)
15. Важливо, щоб зміни не збігалися за часом (похід на новий гурток чи секцію краще планувати або зараз, або до кінця вересня, початок нового етапу – спати у своїй кімнаті, наприклад (якщо дитина до цього спала з батьками) – краще починати вже зараз).
16. У школі в дитини будь-якого віку буде активно задіяна довготривала пам’ять. Коли людина перебуває у стані стресу, її мозок відчуває дефіцит цинку. Цинк впливає на роботу гіпокампу, який і допомагає нам та нашим дітям обробляти і запам’ятовувати великі обсяги інформації. Вже зараз час використовувати те, у що ви вірите: їсти продукти, що містять цинк, якщо ви вірите у вітаміни, якщо в біодобавки – використовувати їх.
17. Ресурс. Для тих, хто схильний фокусувати увагу на негативі, у кого “нічого хорошого немає і не буде”, хто схильний не помічати ресурсних подій і радощів – можна зробити колаж з фотографій з найрадісніших моментів літа. Чудово, якщо будуть фотографії “успіху” – дитини, яка навчилася плавати або сама зловила рибу, знайшла гриб, навчилася кататися на роликах.
18. Важливо пам’ятати: завдання МОЗКУ дитини підліткового віку – хотіти спати, тупити і насилу сприймати нову інформацію. У неї тимчасово може знижуватися мотивація, падати успішність. Це тимчасово
Будь ласка, пам’ятайте, що підлітку дійсно складно запам’ятовувати великі обсяги інформації.
Будь ласка, пам’ятайте, що підлітку дійсно складно запам’ятовувати великі обсяги інформації.
19. Нам важливо “відзначити” перехід з відпочинку і літа в робочу осінь(повертатися з відпустки і дорослим важко). Можна відсвяткувати (фіксуючи на цьому увагу) тортом, походом разом на якусь радісну активність, пікніком
20. Важливо нагадувати про “правила трусиків”, про те, що ніхто і ніколи не має права вторгатися в особистий простір, про те, що ми завжди За дитиною і вона завжди може на нас розраховувати.
21. Дуже часто дитина, боячись зізнатися, що в неї щось не виходить, якщо не відчуває впевненості в якомусь предметі або навичці (наприклад, у дитини дислексія) – маскує це чимось “поведінковим”. Будь ласка, пам’ятаймо: за непродуктивною поведінкою дитини, як правило, щось ховається. І нам потрібно не “змінювати поведінку”, а знайти те, що її провокує.
22. Нам важливо підготуватися до того, що з кожним роком фокус авторитетності дитини зміщується. Ми вже не будемо богами і єдиними авторитетами в її житті. І для багатьох батьків складно прийняти авторитетність вчителя. Дитина збагачується за рахунок різного досвіду. А ми назавжди-назавжди в її житті в ролі Батьків.
23. Звісно, скільки б ми не говорили і не обіцяли собі не порівнювати свою дитину з іншими, скільки б не обіцяли собі “знизити вимоги й очікування” – це складно. Але ми все ж пам’ятаємо, що в кожного з нас свої завдання, своя точка старту і своя геніальність.
Багато разів писала про те, що система освіти змінюється, але, все ж, ми спрямовані більше на розвиток і оцінку IQ, спрощено – словесно-логічного інтелекту. Говард Гарднер запропонував теорію множинного інтелекту. Дитина зараз може не бути математиком (до речі, математичні здібності можуть проявитися несподівано, коли дозріє тім’яна частина мозку, але мати абсолютно геніальний музичний інтелект.
“Вербальний інтелект – здатність до породження мови, що включає механізми, відповідальні за фонетичну (звуки мови), синтаксичну (граматику), семантичну (сенс) і прагматичну складові мови (використання мови в різних ситуаціях).
Музичний інтелект – здатність до породження, передачі і розуміння смислів, пов’язаних зі звуками, включаючи механізми, відповідальні за сприйняття висоти, ритму і тембру (якісних характеристик) звуку.
Логіко-математичний інтелект – здатність використовувати і оцінювати співвідношення між діями або об’єктами, коли вони фактично не присутні, тобто до абстрактного мислення.
Просторовий інтелект – здатність сприймати зорову і просторову інформацію, модифікувати її та відтворювати зорові образи без звернення до вихідних стимулів. Включає здатність конструювати образи у трьох вимірах, а також подумки переміщати і обертати ці образи.
Тілесно-кінестетичний інтелект – здатність використовувати всі частини тіла під час вирішення завдань або створення продуктів; містить у собі контроль над грубими і тонкими моторними рухами та здатність маніпулювати зовнішніми об’єктами.
Внутріособистісний інтелект – здатність розпізнавати свої почуття, наміри і мотиви.
Міжособистісний інтелект – здатність розпізнавати і розрізняти почуттями, погляди й наміри інших людей”.
Школа – важлива, але лише частина життя дитини. Нехай буде безпечною і розкриває. Всього доброго дітям і дорослим.
Світлана Ройз, дитячий і сімейний психолог
понеділок, 12 серпня 2019 р.
суботу, 10 серпня 2019 р.
Про типову документацію працівників психологічної служби закладів освіти
Фламинго, или Скала Желаний
Возраст: 9-13 лет.
Направленность: Неуверенность, сомнения в собственных силах, чувство неполноценности и «незначительности». Ключевая фраза: «Я не такой, как все».
В далеких жарких странах живут прекрасные птицы, которые называются Фламинго. Днем они гуляют, гордо вышагивая по берегу реки, а вечером, когда солнце катится к горизонту, они взлетают к небу и парят под облаками. Закат окрашивает их розовые крылья в багровый цвет и любой, кто когда-либо увидел такое, никогда этого не забудет.
Тебе интересно узнать, откуда появились Фламинго? Тогда слушай.
Жило-было маленькое Облако. Оно, как и каждое облачко, целый день летало по небу с другими облаками — туда, куда дует ветер, и больше всего на свете любило смотреть на закат.
Однажды мимо нашего Облачка пролетали маленькие цветные птички. Они очень понравились Облачку, и ему захотелось полетать с ними и посмотреть на закат поближе. Облачко решило поговорить с птичками.
— Куда вы летите? — спросило оно.
— Мы, птички, куда хотим — туда и летим,— сказала одна.
— Да, да, — сказала другая.— Мы можем летать, куда нам хочется.
— Возьмите меня с собой,— попросило Облачко.
— Ха-ха-ха,— засмеялись птички,— да ты же не умеешь летать и у тебя это никогда не получится. Ты просто маленькое глупое Облако, которое летит туда, куда дует ветер,— сказали птички и улетели.
Облаку стало очень грустно. Потянулись серые дни. Оно больше ничему не радовалось и только медленно и лениво передвигалось по небу. Оно почти не с кем не разговаривало и все время думало: «Какое я несчастное, неуклюжее, серое Облако. Я даже не умею летать». А ночью ему снилось, что маленькие разноцветные птички летают вокруг него, смеются и говорят: «Маленькое, глупое, неуклюжее, серое Облако».
Однажды вечером, когда приближался закат, Облачко, как всегда, летало по небу и, задумавшись, не заметило, что оно давно отделилось от других облаков и его гонит уже совсем другой ветер. Когда оно это заметило, то не стало сопротивляться.
«Какая разница,— подумало Облако.— Я ведь все равно не умею летать, буду одиноким серым Облаком».
Солнце уже окрасило небо в розово-красные тона, как вдруг невероятно сильный Ветер подхватил облачко и очень быстро понес к самой большой горе.
— Как ты посмел забраться на мою территорию?! Вы, облака, только мешаетесь нам — ветрам. За это я разобью тебя о скалу,— сказал Ветер.
Облачко пыталось справиться с порывом Ветра, сказать, что это какой-то случайный, озорной ветерок занес его сюда, но Ветер не хотел ничего слушать. Облачко подумало: «Ну и пусть я разобьюсь о скалу, я все равно не смогу никогда летать».
Ветер нес его с огромной скоростью, скала была все ближе и ближе. Облако решило в последний раз посмотреть на закат. Ему показалось, что сегодня закат особенно красив.
«Неужели я его больше не увижу,— подумало Облачко и испугалось. Ему очень захотелось жить и видеть закат каждый день.— Что же мне делать?.. Надо попробовать улететь от ветра».
В этот момент Ветер со всей силы кинул его в скалу. Облачко оттолкнулось и пыталось улететь, но Ветер схватил его и с силой швырнул опять. Облачко подумало: «Мне надо постараться, у меня обязательно получится». Оно опять оттолкнулось и попробовало улететь. Ветер снова схватил Облако, разогнался и кинул его на скалу.
«У меня все получится. Я не сдамся»,— решило Облако и почувствовало себя невероятно сильным. Оно собрало все свои силы, оттолкнулось и взмыло в небо. Оно постаралось вытянуться, как птица. Ветер сначала растерялся, но спустя секунду опять погнался за Облаком. Облако старалось лететь скорей, оно тянулось за уходящими лучами солнца. Оно подумало: «Вот бы сейчас крылья, я бы улетело прочь от Ветра». И вдруг у облака появились крылья. Оно превратилось в прекрасную птицу и полетело очень быстро. Ветер не успевал за птицей, начал отставать, устал и перестал за ней гнаться. Произошло чудо, потому что Облачко столкнулось с волшебной Скалой Желаний, о которую мечты либо разбиваются, либо становятся реальностью.
Облачко думало: «Какое же это чудо. Я — птица, я могу летать, я могу летать, я могу полететь к самому солнцу». Ему было легко, хорошо и очень весело. Оно никогда не видело закат так близко. Вечернее солнце окрасило его перья в розовый цвет. Маленькие цветные птички, увидев его, сказали: «Какая красивая птица и как хорошо она летит».
Маленькое серое Облако превратилось в прекрасную розовую птицу, которую люди назвали Фламинго.
Вопросы для обсуждения
Из-за чего переживало Облачко?
Случалось ли когда-нибудь с тобой подобное?
Почему мечты Облачка не разбились о Скалу Желаний? Что
помогло ему справиться с Ветром?
пʼятницю, 9 серпня 2019 р.
СЛОВНИК ДЛЯ БАТЬКІВ
Дитячі психологи розглядають різні проблеми дитини (хвороби, складнощі в поведінці, нав'язливі стани і т.д.) як мову, за допомогою якої дитина повідомляє родині про свої труднощі. Те, що дитина не може висловити словами вона завжди повідомить своїм тілом або проблемами в поведінці.
Сказати вона не може з кількох причин. Якщо дитина дуже маленька, то просто тому, що поки ще не опанувала мовлення. А якщо вже вміє говорити, то часто дитина просто не знає як сказати про важливе (боїться, соромиться, в сім'ї може існувати заборона на обговорення деяких болючих і важких тем).
Тоді дитина, немовля чи вже підліток, говорить сім'ї про те, що з нею відбувається за допомогою тіла або поведінки. Завдання психолога зрозуміти, що повідомляє дитина і допомогти їй висловити своє занепокоєння словами або іншими символічними знаками (малюнком, грою). Після чого проблема часто зникає.
Психологи свого роду перекладачі.
Тут я привожу короткий дитячо-дорослий словник. Не завжди зв'язок такий однозначний, для повного розуміння, психологу необхідно досліджувати проблему більш глибоко. Крім того один симптом може нести в собі набагато ширший зміст. Тут лише короткий словничок, який, сподіваюся, допоможе задуматися і бути більш поблажливими до різних труднощів дітей, а можливо, і звернутися до психолога для їх вирішення.
• Агресивний. Мені дуже страшно і я не знаю як з цим впоратися.
• Занадто активний. Мені дуже страшно, я потребую правил і опори.
• апатичний. Я боюсь помилитися. Я боюся, що дорослі засудять мою спонтанність і все, що я роблю.
• безпорадний. Мені дуже зручно, коли дорослі все за мене роблять. Так я дбаю про маму і допомагаю їй відчувати себе потрібною.
• Б'є батьків. Так я висловлюю свою злість на них, тому що не знаю іншого способу. Так я повідомляю мамі, що потребую заборон від неї.
• Бачить страшні сни. Коли мені страшно, образи в моєму сні говорять мені про те чого я боюся в реальному житті.
• Краде.
1. Мені дуже не вистачає уваги і теплоти близьких.
2. Мені не вистачає якоїсь важливої інформації, що стосується історії сім'ї, мого народження.
3. Я так висловлюю свою злість.
1. Мені дуже не вистачає уваги і теплоти близьких.
2. Мені не вистачає якоїсь важливої інформації, що стосується історії сім'ї, мого народження.
3. Я так висловлюю свою злість.
• Висмикує волосся. Мені дуже страшно, я відчуваю сильний стрес.
• Говорить дуже тихо. Мені страшно проявляти себе, говорити про свої бажання, захищати себе. Боюся мене такою не приймуть.
• Погано говорить. Мені дуже зручно, коли дорослі говорять і роблять за мене багато речей. А ще я так допомагаю мамі бути завжди потрібною і не впасти, наприклад, в депресію.
• Говорить погані слова. Так я перевіряю що можна, а чого не можна в нашій родині.
• Гризе нігті. Мені дуже страшно, я переживаю, відчуваю сильний стрес, часто пов'язаний з розставанням з матір'ю.
• Не вміє дружити. Я не знаю як захистити себе в спілкуванні з іншими і як при цьому враховувати інших. Мені страшно.
• Їсть багато. Мені тривожно і їжа дозволяє мені з цим впоратися. Їжею я намагаюся замінити недолік емоційної близькості, якої дуже потребую.
• Їсть погано.
1. Я не готова прийняти, "переварити" щось в нашій родині (труднощі, з якими зіткнулася родина, зміни, нові сімейні ролі).
2. Таким чином я дистанціююся від сім'ї.
1. Я не готова прийняти, "переварити" щось в нашій родині (труднощі, з якими зіткнулася родина, зміни, нові сімейні ролі).
2. Таким чином я дистанціююся від сім'ї.
• Жадібна
1. Вважаю, що мої речі належать по праву мені.
2. Мені не вистачає емоційної теплоти і підтримки.
1. Вважаю, що мої речі належать по праву мені.
2. Мені не вистачає емоційної теплоти і підтримки.
• Забуває. Див. Говорить погано, безпорадний, лінується.
• Заздрить. Боюся виявитися гірше, ніж інші і бути відкинутою.
• Задає багато питань.
1. Зараз такий час, коли я почала пізнавати світ.
2. Мені не вистачає вашої уваги.
3. Я потребую якоїсь важливої інформації про себе і мою сім'ю, яку від мене приховують.
1. Зараз такий час, коли я почала пізнавати світ.
2. Мені не вистачає вашої уваги.
3. Я потребую якоїсь важливої інформації про себе і мою сім'ю, яку від мене приховують.
• Заїкається.
1. Одного разу дуже важливі відносини для мене були перервані і я сильно злякалася.
2. Я відчуваю себе в чомусь винною.
3. Мене сильно пригнічують дорослі і я боюся висловлюватися.
1. Одного разу дуже важливі відносини для мене були перервані і я сильно злякалася.
2. Я відчуваю себе в чомусь винною.
3. Мене сильно пригнічують дорослі і я боюся висловлюватися.
• Мало грається. Боюся проявляти свою спонтанність, намагаюся бути зручною дитиною.
• Грає тільки в гаджети. Я не вмію грати з дітьми, мені страшно. Тільки в комп'ютерних іграх я відчуваю, що я щось можу, тільки тут я успішна.
• Вередує. Я не можу заявити про себе і свої бажання прямо, капризи допомагають мені домогтися своїх цілей.
• Кричить уві сні. Див. Бачить страшні сни.
• Лінується.
1. Мені не цікаво робити те, що мені пропонують.
2. Я боюся, що у мене не вийде і ніхто мене не підтримає.
3. Мені зручно, коли за мене все роблять інші.
1. Мені не цікаво робити те, що мені пропонують.
2. Я боюся, що у мене не вийде і ніхто мене не підтримає.
3. Мені зручно, коли за мене все роблять інші.
• Мочиться в штани, в ліжко.
1. У родині відбувається щось, що мене дуже турбує.
2. Я хочу повернути мамину турботу.
1. У родині відбувається щось, що мене дуже турбує.
2. Я хочу повернути мамину турботу.
• Нав'язливо рухається. Див. Гризе нігті, висмикує волосся.
• Не хоче йти до школи.
1. Я не отримую вдома достатньо підтримки, щоб впоратися зі своїми навчальними невдачами. У батьків занадто високі очікування з приводу моїх оцінок.
2. У мене труднощі в спілкуванні і я не знаю як з цим впоратися.
1. Я не отримую вдома достатньо підтримки, щоб впоратися зі своїми навчальними невдачами. У батьків занадто високі очікування з приводу моїх оцінок.
2. У мене труднощі в спілкуванні і я не знаю як з цим впоратися.
• Нікого не слухає.
1. Мені не вистачає в нашому будинку послідовних і несуперечливих правил.
2. Мені не вистачає уваги, я не знаю як по-іншому зробити так, щоб мене помітили.
1. Мені не вистачає в нашому будинку послідовних і несуперечливих правил.
2. Мені не вистачає уваги, я не знаю як по-іншому зробити так, щоб мене помітили.
• Відмовляється йти в дитячий сад. Я дуже боюся залишати маму одну. Я боюся, що мама не впорається одна. Я сам боюся залишатися без неї.
• Погано пахне. Мені страшно підпускати до себе близько інших, я боюся близьких відносин.
• Прив'язана до однієї іграшки. Відчуваю сильну тривогу. Іграшка мені замінює маму.
• Заподіює шкоду сама собі.
1. Мені нестерпно боляче душевно, і легше переживати цей біль тілом.
2. Я відчуваю себе нестерпно винним і намагаюся покарати себе сама.
1. Мені нестерпно боляче душевно, і легше переживати цей біль тілом.
2. Я відчуваю себе нестерпно винним і намагаюся покарати себе сама.
• Дратується. Мені не дозволено злитися і це спосіб за допомогою якого я можу показати свою злість іншим.
• Нав'язливо дотримується порядку. Якщо я не буду дотримуватися жорсткого порядку, і послідовності дій, відбудеться щось жахливе. Так я всіх захищаю.
• Скрипить зубами уві сні.
1. Мені дуже страшно.
2. Я злюся і не можу висловити злість словами.
1. Мені дуже страшно.
2. Я злюся і не можу висловити злість словами.
• Спить погано. Боюся, що одна не впораюся з темрявою і невідомістю, боюся що мама не прийде. Вважаю, що право спати з мамою належить тільки мені.
• Нав*язливо торкається своїх статевих органів.
1. Мені дуже тривожно.
2. Я була свідком сексуальності дорослих і не знаю як з цим впоратися (побачив як батьки займаються сексом, часто бачив маму оголеною).
1. Мені дуже тривожно.
2. Я була свідком сексуальності дорослих і не знаю як з цим впоратися (побачив як батьки займаються сексом, часто бачив маму оголеною).
• Торкається своїх фекалій. Я цікавлюсь своїм тілом і тим, що воно вміє.
• Фантазує занадто багато. Мені дуже страшно. Мій вигаданий світ допомагає мені впорається з моїми страхами.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Як керувати стресом за допомогою когнітивно-поведінкової терапії
Що таке ментальне здоров'я Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров'я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує с...
-
Нейровправи Мета: розвиток зорово-моторної координації, навичок переключення, самоконтролю, одночасної роботи обох рук. Варіанти ускла... -
Мета: розвиток самосвідомості, самопізнання учасників Вправу можна виконувати з оним учасником, тоді його завдання закінчити щиро речення ...
-
Метод «Шість капелюхів» Це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незале...