Буллинг (Травля) в школе!!!

 

Жертвой школьной травли может стать любой. Чем быстрее родители примут правильные меры, тем больше шансов избежать серьезных последствий для здоровья ребенка, считает психолог Людмила Петрановская.

➡️Не припирайте ребенка к стене

⭕️Раньше сын приходил из школы и рассказывал: «Сегодня на уроке Петька сказал...», «Мы все так смеялись...», но вдруг перестал цитировать одноклассников, обсуждать с вами школьную жизнь.

⭕️Дочка подавлена, выглядит напряженной, не хочет идти в школу – причем не контрольную прогуливает, а вообще не желает там больше появляться.

⭕️Ребенок может жаловаться на недомогание и даже на самом деле заболеть, представляя, что его ждет в классе.

В ситуации насилия жертва чувствует себя частично виноватой. Ребенок может скрывать свои проблемы в школе, боясь вашего осуждения. Не допытывайтесь, не припирайте его к стене.

➡️Поговорите с учителем

⭕️Если у вас появились подозрения, что ребенка травят в школе, поговорите с классным руководителем – обычно учителя замечают что-то. Можно попробовать расспросить близкого друга ребенка.

⭕️Если ваши опасения подтвердились, поговорите с ребенком. Можно, например, сказать: «Я знаю, что у тебя сейчас сложности. Я собираюсь с этим что-то делать. Я буду держать тебя в курсе, буду тебе обязательно рассказывать, что стану делать. Но так это оставлять нельзя, так не должно быть».

⭕️Кто-то считает, что не надо вмешиваться: якобы родители всегда будут для детей теми людьми, которые приходят и решают проблемы.
Следуя этой логике, я предлагаю взрослым не переводить трехлетку за руку через дорогу. Вдруг он привыкнет и будет всегда этого требовать? Пусть сразу идет сам.
Есть задачи, посильные и непосильные возрасту. Может быть, подросток справится с травлей сам, но далеко не всегда. Дети младшего подросткового возраста никогда не справятся сами.
Подросток может попросить не вмешиваться, но если за неделю ему не удается исправить ситуацию самостоятельно, значит, нужна помощь взрослых.

⭕️В первую очередь, необходимо поговорить с учителем. Практика показывает, что педагог может остановить травлю за два-три дня. Еще несколько дней понадобится, чтобы окончательно нормализовать ситуацию.

➡️Не откладывая идите по инстанциям

⭕️Если вы приходите к учителю с информацией о том, что ваш ребенок находится в ситуации эмоционального насилия, а тот в ответ дает понять, что ничего с этим делать не будет, нужно идти на ступеньку выше, к директору, и еще выше – по инстанциям. Вы вправе требовать от школы обеспечения эмоциональной безопасности вашего ребенка.

⭕️Пока все играют в игру «Я ничего не могу, это дети, они такие…», ничего не изменится. Не нужно ждать. Если учитель фактически заявил, что ничего не может сделать, на следующий день идите к директору.

⭕️Не говорите: «Моя Маша не ладит с детьми». Скажите: «Мой ребенок находится в ситуации систематического эмоционального насилия». Я вас уверяю, все сразу вспомнят про свою профессиональную ответственность.

⭕️Другая ситуация, когда учитель искренне хочет помочь, но не знает, как. В программе педвузов нет такой дисциплины. Тогда можно помочь педагогу найти нужные источники. Сейчас существует множество сайтов, специализированных пособий, которые описывают технологию работы с моббингом, травлей.

➡️Дома должна быть доверительная атмосфера

⭕️Длительная травля может иметь серьезные последствия для детского здоровья, например, в виде невроза, депрессивного состояния. Если у вас нет уверенности, что буллинг прошел без потерь, я бы рекомендовала все-таки показать ребенка специалисту.

⭕️Дети иногда не рассказывают о своих чувствах и переживаниях родителям, потому что боятся их ранить или расстроить, боятся, что мама и папа посчитают их слабыми или глупыми. Тогда им проще проработать свои переживания с кем-то чужим.

⭕️Дома нужно создать такую атмосферу, чтобы у ребенка всегда была возможность открыто говорить о своих чувствах, по любому поводу. Важно, чтобы не произошло застревания, когда он испытывал бессильный гнев, злость, и не смог их выразить.

⭕️Например, родители решили пресечь травлю самостоятельно и перевели ребенка в другую школу, чувство несправедливости, негативные эмоции остались.
Вообще переход в другую школу надо обсудить с ребенком. Иногда это может стать выходом. А если в новом месте все повторится? Эт о выход, но – не первый, который приходит в голову, и не самый полезный.
Если ребенку эта школа нравится, почему он должен уходить? Пусть уходят те, кто не умеет себя вести

Источник:https://www.facebook.com/LVPetranovskayaFamilyTree?

Метод «Шість капелюхів» 

Це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.

Сам прийом було запропоновано британським письменником, психологом та спеціалістом з творчого мислення Едвардом де Боно у 1985 році. Основою цього підходу є концепція паралельного мислення.

У повнокольоровому друці кольорові плашки прокатуються по черзі, накладаючись один на одного, і на виході ми отримуємо кольорову картинку. Метод шести капелюхів пропонує зробити те ж саме відносно нашого мислення. Замість того, щоб думати про все одночасно, ми можемо навчитися оперувати різними аспектами нашого мислення по черзі. У кінці роботи усі ці аспекти будуть зібрані разом і ми отримаємо "повнокольорове мислення".

Білий капелюх: інформація

Білий капелюх використовується для того, щоб направити увагу на інформацію. У цьому режимі мислення нас цікавлять тільки факти. Ми ставимо питання про те, що ми вже знаємо, яка ще інформація нам потрібна і як нам її отримати.

                                Червоний капелюх: почуття і інтуїція

У режимі червоного капелюха в учасників сесії з'являється можливість висловити свої почуття й інтуїтивні припущення відносно даного питання, не вдаючись до пояснень про те, чому це так, хто винен і що робити.

Чорний капелюх: критика

Чорний капелюх дозволяє дати волю критичним оцінками, побоюванням і обережності. Вона захищає нас від  непродуманих дій, вказує на можливі ризики і підводні камені. Користь від такого мислення безперечна, якщо, звичайно, їм не зловживати.

    

Жовтий капелюх: логічний позитив

Жовтий капелюх вимагає від нас перемкнути свою увагу на пошук  переваг і позитивних сторін даної ідеї.

  

Зелений капелюх: креативність

Знаходячись під зеленим капелюхом, ми придумуємо нові ідеї, модифікуємо вже існуючі, шукаємо альтернативи, досліджуємо можливості, загалом, даємо креативності зелене світло.

 

Синій капелюх: управління процесом

Синій капелюх відрізняється від інших капелюхів тим, що він призначений не для роботи зі змістом завдання, а для управління самим процесом роботи. Зокрема, його використовують на початку сесії для визначення того, що належить зробити, і в кінці, щоб узагальнити досягнуте і позначити нові цілі.

Ось деякі переваги методу, знайдені Едвардом де Боно під час перебування під жовтим капелюхом.

1.Зазвичай розумова робота представляється нудною і абстрактною. Шість капелюхів дозволяє зробити її барвистим і захоплюючим способом управління своїм мисленням.

2.Кольорові капелюхи - це метафора, що добре запам'ятовується, якій легко навчити і яку легко застосовувати.

3.Метод шести капелюхів можна використати на будь-якому рівні складності, від дитячих садочків до рад директорів

4.Завдяки структуризації роботи і виключенню безплідних дискусій мислення стає більше сфокусованим, конструктивним і продуктивним.

5.Метафора капелюхів є свого роду рольовою мовою, якою легко обговорювати і мислити, відволікаючись від особистих переваг і нікого не кривдячи.

6.Метод дозволяє уникнути плутанини, оскільки тільки один тип мислення використовується всією групою в певний проміжок часу.

 7.Метод визнає значущість усіх компонентів роботи над проектом - емоцій, фактів, критики, нових ідей, і включає їх в роботу в потрібний момент, уникаючи деструктивних чинників.

Деякі дослідження дають підстави вважати, що в різних режимах функціонування мозку(критика, емоції, творчість) його біохімічний баланс відрізняється. Якщо це так, то якась система на кшталт шести капелюхів просто потрібна, оскільки не може бути одного "біохімічного рецепту" для оптимального мислення.

Джерела:  https://sites.google.com/site/menedzmentbila/5-metod-sesti-kapeluhiv-edvarda-de-bono

https://www.facebook.com/groups/341532976780816/permalink/415208436079936/

Вчимося вчитися:

 Як налаштувати свій мозок на ефективне навчання

https://osvitoria.media/experience/vchymosya-vchytysya-yak-nalashtuvaty-svij-mozok-na-efektyvne-navchannya/?fbclid=IwAR2sacHKnhd-eIOa9jGGlorhjfLpq_OLvSWFcEFDfEiHkq9uszAn_8y-ClU

 20 ФРАЗ, ЯКІ ЗМУСЯТЬ ВАШУ ДИТИНУ ВАС СЛУХАТИСЯ

https://www.facebook.com/Puzzle.ua/posts/2658167557582869?__tn__=K-R

Види дитячої агресії: що робити батькам 

 ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ. Як проявляється?

 Коли дитину хтось ображає або вона сердиться, їй хочеться завдати фізичної шкоди: штовхнути або вдарити.

Непряма агресія спрямована на неживі предмети: грюкнути дверима або жбурнути іграшку. Вона проявляється, коли дитина розуміє — бити людину не можна. Тоді вона спрямовує агресію на щось інше. Часто на хатніх тварин.

Чому це відбувається?

Якщо дитину карають фізично або поміж однолітків хтось проявляє фізичну агресію. Їй хтось показав, що так можна поводить у стресовій ситуації, тому вона наслідує приклад.

Що робити батькам?

Пряма та непряма агресія свідчить про одне — дитина злиться, її щось турбує. Не сваріть. Приділяйте більше часу розмовам: про почуття, про те, що засмучує та сердить. Можливо, дитині важко відповідати вашим очікуванням або їй бракує вашої уваги, любові та ніжності

.

 ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ. Як проявляється?

Дитина висловлює негативні почуття за допомогою крику, вереску, погроз.

Чому це відбувається?

Така дитина часто невпевнена у собі, сумнівається. Усередині неї існує конфлікт, що вона не може правильно виявити.

Що робити батькам?

Запобігти вербальній агресії важко. Важливішою є реакція батьків та такий вислів емоцій. Важливо зрозуміти: чому дитина це сказала, що спонукало її. Висловлюйте почуття дитини називаючи причину її негативних емоцій: «Ти так говориш, бо образився на мене через те, що я не купила тобі іграшку. Мені неприємно таке чути».

 ПРИХОВАНА АГРЕСІЯ. Як проявляється?

 Дитина терпить та не виявляє своїх емоцій ані словами, а ні діями. Маркерами такої агресії є:

➖сни, у яких на батьків нападає звір;

➖дитина може не малювати того члена родини, на якого ображається;

➖ніби навмисне дитина не чує та забуває прохання дорослого, хоча вона насправді не чує та забуває;

➖у пісочниці дитина може закопувати іграшки.

Чому це відбувається?

Дитина відчуває страх. Вона боїться щось відповісти чи зробити, коли батьки її сварять. Часто таке відбувається, коли із дитиною занадто суворі або фізично карають.

Що робити батькам?

Проявляти більше уваги та любові до дитини, аби вона почувалася у безпеці. Спостерігати за її взаємодією з іншими. Розмовляти про почуття та емоції дитини. Прихована агресія — це страшний ворог. Емоції врешті-решт знайдуть вихід.

 АУТОАГРЕСІЯ. Як проявляється?

Дитина завдає собі фізичної шкоди: б’є, дряпає, гризе нігті, негативно про себе висловлюється.

Чому це відбувається?

Дитині бракує сміливості відповісти кривдникові, а негативні емоції залишаються. Тому дитина спрямовує їх на себе, показуючи, що вона і сама себе покарає. Часто у дитини виникає відчуття, що вона вчинила щось не так, отже, щоб уникнути покарання дорослих, у неї вмикається аутоагресія.

Що робити батькам?

Якщо ви стали свідком аутоагресії дитини, скажіть, що вам боляче на це дивитися, і виходьте із кімнати. Аутоагресивні діти зазвичай дуже слухняні, вони не люблять засмучувати батьків. Тому коли малюк прибіжить до вас, цілуйте його, обіймайте та демонструйте свою любов. Саме любов батьків та підтримка допоможуть дитині позбутися аутоагресії.

Джерело https://www.facebook.com/Puzzle.ua/

Батькам на замітку

 Батькам на замітку

Пропонується батькам 10 «інтернет-заповідей»,

 яким варто навчити своїх дітлахів:

1. Ніколи не повідомляй своє справжнє ім’я, номер мобільного та домашнього телефонів, номери батьків, домашню та шкільну адреси, номер школи, клас.
2. Ніколи не погоджуйся на зустріч із віртуальним співрозмовником, незнайомцем, «другом» з мережі.
3. Не додавай у друзі незнайомих осіб.
4. Ніколи та нікому не надсилай особисті фотографії.
5. Бажано не викладай свої справжні фотографії.
6. Не відсилай смс на незнайомі номери.
7. Не переходь на сайти, які рекомендують незнайомці.
8. Будь ввічливим в інтернеті та не відповідай грубістю на грубість.
9. Ігноруй провокативні повідомлення.
10. Повідомляй про неприпустиму поведінку та проблеми в мережі дорослим.

ППК "Адаптація учнів 1-х класів до навчання в школі"

Психологічний портрет дитини з ООП

Методичне об'єднання вчителів індивідуальної форми навчання (педагогічний патронаж)

Психологічна компетентність

 вихователя  ДНЗ

ПРО  ДРУЖБУ  ТА ОБРАЗУ

Тиждень протидії булінгу в школі