Старша школа

Любов і відповідальність

(тренінг з профілактики насильства)

Мета:  формування уявлень про культуру інтимно-особистісної взаємодії юнаків та дівчат 16-17-річного віку на стадії; інформування про можливості прояву насильства на стадії побачень з метою формування негативного ставлення до такого роду поведінки партнера; виховання шанобливого ставлення до суб'єкта любові.

Наочність: таблички з факторами насильства на стадії побачень; таблички з поняттями «любов», «відповідальність»; таблички граней міжособистісного спілкування: Вона + Він +, Вона + Він -, Вона-Він+, аркуші паперу

Тривалість тренінгу: 1,5 години

Кількість учасників: до 15 осіб

І.Підготовчий етап.

1.Привітання. Знайомство.Вправа  «Ніхто з вас не знає,що я...»...........5 хв.

Мета. створення працездатності в групі, емоційного комфорту. покращання групової атмосфери

Участники групи сидять в колі . У тренера в руках м’яч.

“Зараз ми будемо кидати один одному м’яч і той.у кого виявиться цей ,завершить фразу « Ніхто з вас не знає, що я ... ( або – у мене...)»   Будемо уважними і зробимо так,щоб кожний з нас взяв участь у виконанні завдання.У кожного з нас м’яч може побувати декілька разів».
2.Правила. Перш ніж ми перейдемо до наступної вправи, я пропоную обговорити правила взаємодії на занятті.......................................................5 хв.

3.Вступ.Повідомлення теми,мети заняття.................................................5хв.

4.Очікування....................................................................................................5хв.

ІІ.Основна частина.

1.Мозковий штурм «До кого або до чого людина переживає почутття любові»..............................................................................................................7 хв.

Ведучий. Є багато способів поговорити про кохання, але не завжди її можна позначити словами і образами.Сьогодні ми обміняємося з вами власними уявленнями про це почуття. Але для початку давайте спробуємо визначитися, до кого чи до чого людина переживає почуття любові.

( Учасники заняття висловлюють свої припущення, а ведучий фіксує їх на дошці.)

Висновок. так , любов - це багатогранне почуття , і  не завжди її можна позначити словами і образами.

2.Вправа «Любов і відповідальність для чоловіка і жінки».................15 хв.

Ведучий пропонує групі розділитися за статевою ознакою. Дівчата пишуть, що вони розуміють під словом «любов» на одному аркуші, а юнаки висловлюють своє розуміння «відповідальності» на іншому аркуші паперу, потім листи передаються з однієї підгрупи в іншу і їх доповнюють. Після виконання вправи листи вивішують на дошці, озвучують.

Рефлексія вправи.

Як ви думаєте, яким чином пов'язані між собою ці два поняття?

Як ми дізнаємося про те, що любимо?

Що з нами відбувається?

Висновок. Кохання - почуття дуже сильне і глибоке, воно розвивається поступово, але в той же час стрімко. Першою складовою любові є закоханість. Для того щоб закохатися, достатньо 10-15 секунд. А допомагають нам у цьому наші аналізатори: очі, вуха, ніс, руки. Нам достатньо подивитися на людину, оцінити його зовнішність, голос (мова), запах, який виходить від об'єкта нашої уваги, м'якість шкіри, її тепло і все ... Тільки після цього ми звертаємо увагу на його манеру поведінки, ставлення до нас, спільність наших інтересів, поглядів, вміння спільно планувати будь-які справи, зустрічі, і саме в цей час у нас виникає потреба піклуватися про свого партнера, хочеться його порадувати, здивувати , допомогти йому, розділити з ним радощі і печалі, взяти на себе відповідальність за відносини, які ми будуємо разом.

3.Вправа. «Які відносини  викликать осуд у інших? .............................10 хв.

 Взаємовідносини закоханих завжди спостерігають оточуючі - інші. Хтось схвалює наші взаємини, а хтось їх засуджує.

Подивіться на ці таблички:

ВОНА +   ВІН +           ВОНА + ВІН -               ВОНА -  ВІН +

У якому випадку відносини будуть викликати осуд у інших?

 Що може спровокувати це? (Поведінка, скандали, нецензурні висловлювання і т. п.)

Висновок.Дійсно, найчастіше у інших викликає негативне ставлення насильство, яке проявляє один із закоханих по відношенню до іншого.

4.Робота в групах «Визначення складових насильства».......................15 хв.

Математика насильства проста, але ось наслідки можуть бути серйозними.

Подивіться на її складові:

 контролювання + нереальні очікування + несерйозне сприйняття партнера = НАСИЛЬСТВО.

Давайте ж визначимо, що входить в ці складові.

(Ведучий пропонує групі об’єднатися в  3 підгрупи і  визначитись у складових насильства. Кожна підгрупа розробляє одну з складових.)

У чому проявляються:

- Бажання контролювати?

- Нереальні очікування?

- Несерйозне сприйняття партнера? ((Варіанти, які напрацювали підгрупи, заслуховуються)

—   Так що ж таке насильство, в яких діях воно знаходить своє вираження? (Варіанти учасників.)

Насильство - удари, поштовхи, кидання предметів, удари в стіни, погрози, образи, нав'язування сексуальних відносин.

Висновок.Хочеться відзначити, що ми самі визначаємо для себе, як ми будемо поводитися з іншими людьми і як нам хотілося б, щоб інші поводилися з нами. Ніхто не заслуговує того, щоб його ображали.

Любов - це повага, пошана не тільки душі, а й тіла.

5. Вправа «Правила інтимно-особистісного взаємодії»..................................10 хв.

- У підведенні підсумків нашого з вами тренінгу давайте озвучимо свої бажання щодо того, яким ви хотіли б бачити свого партнера, його ставлення до вас. Для цього нам знову необхідно об'єднатися в підгрупи, як на самому початку нашої зустрічі: дівчата та хлопці. Увага - протягом 10 хвилин кожна підгрупа повинна обговорити і  позначити свої очікування від партнера ».

Після виконання завдання йде його презентація кожною підгрупою.

Ведучий допомагає учасникам знайти загальні очікування.

ІІІ .Заключна частина

Рефлексія........................................................................................................ 10 хв.

Мета. запам’ятати і структуризувати отриманий досвід.

Всі учасники сидять в колі.

“Сядьте так, щоб вам було  зручно. Закрийте  очі  і згадайте все, що ви робили сьогодні в групі в зворотному порядку, починаючи з того моменту, як я завершу говорити. Постарайтесь згадати  як можна детальніше все, що відбувалося з  вами протягом занятя, нічого не пояснюючи і не інтерпретуючи”.

1.     Які відчуття, почуття  ви зазнали під час заняття.Що було важко?

2.     Чи корисною була інформація,отримана  на занятті?

Прощання. Ведучий дякує старшокласникам за активність і довіру...........3 хв.

 

АСЕРТИВНІСТЬ ЯК ОПТИМАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ПОВЕДІНКИ

Мета. Показати доцільність асертивної поведінки у взаємовідносинах з оточуючими, ознайомити учасників з основними техніками асертивної поведінки, набути досвіду впевненої поведінки у модельованих ситуаціях

І, Вступна частина.

1.    Привітання. Знайомство. Вправа  «Якби я був (була) режисер, я зняв би ( зняла би)  фільм про …»      5 хв.                                                                                       

 2. Повторення правил роботи групи. Ведучий пропонує учасникам об’єднатися у  пари ( з сусідом ліворуч) .Після того, як учасники об’єдналися у пари, ведучий повідомляє завдання «Кожна пара отримує карточку. На якій буде записано одне із правил роботи групи. Необхідно намалювати символ, який би передавав зміст даного правила»  5 хв.                                                                                              

 3. Повідомлення теми, мети, завдань тренінгу.            5 хв.                                        

 Перш нiж ми перейдемо до роботи, потрiбно визначити 

 мету нашого уроку, тобто очiкуваний результат, якого ми сподiваємося досягти наприкiнцi заняття. Для цього я розповiм вам одну iсторiю. «Йдуть учитель з учнем по дорозi. Раптом учень пiднiмає щось із землi i переносить на траву. Учитель запитує  учня: «Що ти зробив?»,  «О, вчителю, я побачив, що равлик повзе по дорозi, i злякався, що його хтось може роздавити. Я перенiс його на траву. «Що ти наробив? — вигукнув учитель, — равлик повз до своєї мети зi своєю швидкiстю. Ти все змiнив у його житгi. Учень кинувся бiгти. «Куди ти?» — зупинив його вчитель. «Я хотiв перенести його назад», — вiдповiв учень. «Равлик вже одумався, вiн вже поставив нову мету. Ти знову хочеш змiнити все в його житті?» І далі вчитель запитав: «А сам ти пам’ятаєш, куди йдеш?»

Учасникам пропонується  вправа:

Поставте ноги на ширину плечей, руки витягніть вперед паралельно підлозі.Потім поверніться тулубом назад і зафіксуйте на стіні те місце. До якого вдалося дотягтися. Поверніться у вихідне положення. Заплющить очі. Уявіть собі. Що наступного разу можна повернути свій тулуб значно далі. А потім розплющивши очі, спробуйте знову повернутися. Порівнюючи те місце у просторі, в якому учасники тепер опинилися, з уявною відміткою на якомусь предметі., що зафіксував їхній попередній поворот, можна наочно переконатися в реальній силі впливу поставленої перед собою мети.

Ця проста метафора демонструє ефект постановки мети. Отже,  мета нашої зустрічі

(Повідомлення мети, завдань)

4.     Очікування.                                                5 хв.                                                                   

ІІ. Основна частина.

1.     Визначення рівня інформованості та актуалізації проблеми.                                10хв.

Тест «Чи асертивні ви?» Обведите кружком выбранные вами положительные ответы

1. Меня раздражают ошибки других людей 

2. Я могу напомнить другу о долге 

З. Время от времени я говорю неправду 

4. Я в состоянии позаботиться о себе сам 

5. Мне случалось ездить «зайцем» 

6. Соперничество лучше сотрудничества 

7. Я часто мучаю себя по пустякам 

8. Я человек самостоятельный и достаточно решительный 

9. . Я люблю всех, кого знаю .

10. Я верю в себя. У меня хватит сил,  чтобы справиться с

 текущими проблемами .

11. Ничего не поделаешь, человек всегда должен быть начеку,

чтобы суметь защитить свои интересы .

12. Я никогда  не смеюсь над неприличными шутками 

13. Я уважаю авторитеты и восхищаюсь ими. 

14. Я никому не позволю вить из себя веревки . Я заявлю протест .

15. Я поддерживаю всякое доброе начинание .

16. Я никогда не лгу. 

17. Я практичный человек. 

18. Меня угнетает один лишь факт того, что я могу потерпеть неудачу. 

19. Я согласен с изречением: «Руку помощи  прежде всего ищи у собственного плеча».

20. Друзья имеют на меня большое влияние.

21. Я всегда прав, даже если другие думают иначе. 

22. Я согласен с тем, что важна не победа, а участие .

23. Прежде чем что-либо предпринять, я хорошенько 

подумаю, как это воспримут другие . 

24. Я никогда никому не завидую .

Теперь подсчитайте количество положительных ответов в следующих позициях:

1,6,7, 11, 13, 18,20,23 

Счет А

2,4, 8, 10, 14, 17, 19, 22 

Счет Б

3, 5, 9, 12, 15, 16, 21, 24 

Счет В

Самый высокий показатель доститнут в с ч е т е А:

Вы имеете представление об ассертивности, но не слишком-то пользуетесь ею в жизни. Вы часто испытываете недовольство собой и окружающими.

Самый высокий показатель достигнут в счет е Б:

 Вы на правильном пути и можете очень хорошо овладеть ассертивностью, В принципе, вы уже сейчас способны действовать в нужном направлении. Временами ваши попытки поступать ассертивно  выливаются в агрессивность. Но это неважно. Какой ученик не набивал себе шишек!

Самый высокий локазатель достигнут в с ч е т е В:

Несмотря на результаты предыдущих двух счетов, у вас очень хорошие шансы овладеть ассертивностью. Короче говоря, у вас сложилось мнение о себе и своем поведения, вы оцениваете себя реалистично, а это хорошая база для приобретения какого-либо навыка, необходимого при контактах с окружающими, 

Наименьший показатель достигнут в счете Б:

То, что вам не удается использовать многие шансы, которые дает жизнь, — не трагедия. Важно научиться жить в согласии с собой и знать, что нужно делать. Либо вы овладеете ассертивностью, либо удовольствувтесь тем, какие вы есть, Второй вариант наиболее вероятен, поскольку, он не требует затрат сил на такие вещи, как обучение ассертивности. 

Наименьший показатель достигнут в счет е А: Ассертивности можно научиться. Как сказал С. Лек: 

 «Тренировка — это все, даже цветная капуста — всего-навсего хорошо вымуштрованная белокочанная»

. 

Наименьший показатель достигнут в счет е В :

Вот это уже проблема. Вы себя переоцениваете и ведете не вполне искренне. речь идет даже не столько о самообмане, сколько о том, что вы видите себя в лучшем свете... Неплохо было бы поразмыслить над собой.

2.     Інформаційне повідомлення. «Асертивність. Асертивна поведінка»

Більшість людей мріє про те, щоб їх взаємостосунки з оточуючими складалися на основі миру і взаємопорозуміння, без зіткнень і конфліктів. Нерідко нас хочуть залучити до справ чи виконання рішень, які нам не по душі  і брати участь в них ми не згодні.  Асертивність як особистісна якість  і соціальна поведінка виявляється в умінні відстоювати свої права, домагатись бажаного ставлення до себе, не поступаючись власними принципами і не порушуючи прав інших.

Асертивна людина – це людина, як може чітко і спокійно висловити свої думки, не змінюючи свої позиції, якщо хтось з нею не погоджується; це «доросла» людина, яка може адекватно поводитися  з іншими, не впадаючи в агресію і не дозволяючи іншим людям маніпулювати собою. Бути асертивним  не означає досягати свого будь – яким способом.За наявності близьких відносин важливо. Щоб були задоволені обидві сторони.  А цього можна досягти лише в тому випадку, коли особистість  навчиться  рахуватися з потребами інших, обираючи компроміс спільною перемогою.

Якщо ввести шкалу, на одному полюсі буде покірність, пасивність, ана іншому – агресивність, то асертивна поведінка перебуватиме посередині такої шкали.Людина , яка поводиться пасивно, не вміє чітко заявити про свої бажання та потреби, є беззахисною перед вимогами інших.В її діях відсутня впевненість, у неї знижена самооцінка.. Агресивна людина, досягаючи посталеної мети, завдає збитків оточуючим, не рахується з їхніми правами. Такі люди завдають удару першими. Відверто маніпулюючи іншими. Асертивна людина здатна чітко сформулювати свою думку. Вона впевнена у собі, вміє слухати та іде на компроміс. Її поведінці притаманний спокій. Відсутність вербальної напруги.. Така людина вміє розпізнавати маніпуляції і захистити себе від них, поважаючи моральні принципи.

3.Вправа «Мандрівка станціями «Пасивність – Асертивність – Агресивність»  -    15хв.

Завдання :

-         сприяти усвідомленню учасниками доцільності переходу від пасивної  та агресивної поведінки до асертивності:

-         допомогти учасникам розробити схему переходу до асертивності за допомогою спеціального навчання

Звернемося знову до уявної шкали, на протилежних полюсах якої розміщені агресивність і пасивність, а посередині асертивність. Кожна людина, яка перебуває у будь – якій точці цієї шкали. Отримавши знання та доклавши певних зусиль, може пройти до станції « Асертивність». Потрібно уявити собі людей на двох крайніх станціях – «Пасивності» та «Агресивності». Які зміни повинні відбутися у них самих. Щоб вони в силі здійснити дуже важливу мандрівку у своєму житті до станції «Асертивність»? Щоб дати відповідь на це запитання, найперше треба об’єднатися  у 4 команди.(Ведучий дає завдання командам описати мандрівку пасивної та агресивної людини до станції «Асертивність», суть завдання: « Що потрібно змінити в собі. Щоб уявна подорож була успішною?»)

Групам рекомендуються схеми мандрівок до станції асертивність

Станція  “Пасивнiсть” 

Вiдмова вiд своїх прав     —          відстоювання своїх прав. 

Пiддатливiсгь манiпулятивним дiям iнших — протистояння манiпуляцiї. 

Нездатнiсть заявити про свої потреби -  

Невмiння застосовувати свої здiбностi — 

Занижена самооцiнка — 

Невмiння реагувати на критику — 

Переоцiнювання мiри компетентностi iнших—

(Далі продовжить самостійно)

Сприйняття iнших як супротивникiв — 

Невпевненiсть у своїх дiях — 

Невмiння попросити допомоги — 

Вербальна напруга (труднощi під час висловлювання) — 

Невиразнiстъ мови — 

Закритий погляд — 

Нездатнiсть iти на компромiс, зтоду — 

(Даліi продовжити самостiйно.)

Станцiя “Агресивнiсть” 

Надання переваги своїм правам — адекватне прийняття своїх прав. 

Неприйняття прав iнших — прийняття прав iнших. 

Маніпулювання iншими — вiдмова вiд манiпуляцій. 

Жорстке вiдстоювання своїх потреб 

Завдання збиткiв iнцiим — 

Переоцiнювання своїх здiбностей — 

Завищена самооцiнка -

Невмiння реагувати на критику –

(Далі продовжить самостійно)

 Переоцiнювання мiри своеї компетентностi — 

Сприйняття iншихх як супротивникiв –

Надмiрна впевнснiсть у своїх дiях — 

Невмiння попросити допомоги — 

Вербальна напрута (пiдвищений голос, крик) —

Рiзкiсть мови — 

Закритий погляд — 

Нездатнiсть iти на компромiс -

(Далi продовжить  самостійно)

Команди презентують свої напрацювання.

- Чи легко було працювати за даним завданням? 

( Коментар.  Вправа допомагає здійснити мандрiвку за шкалою “пасивнiсть»— асертивнiсаь— агресивнiсть”. Вона сприяє усвiдомленню того, що праця над собою приведе до розвитку асертивностi як необхiдної умови успiшної  взасмодiї з людьми. Напрацювання команд—де приблизний план, який кожен учасник має примiряти та вiдкоригувати щодо себе).

4. Інформування  «Складові асертивної поведінки»          10хв.                                              

Завдання:

-         ознайомити учасників із компонентами асертивної поведінки;

-         показати зв’язок асертивності з етичними проблемами

Ведучий запитує, які складові асертивної поведінки могли б виокремити учасники. Підбиваючи підсумки висловлювань , каже , що в асертивній поведінці можуть бути виокремлені щонайменше 9  компонентів (Додаток).

Складові асертивної поведінки, виписані на аркуші роздаються учасникам .Кожен компонент потребує детального тлумачення.

5.     Вправа. «Навички асертивності»   15 хв.                                                                                                                         

Завдання:

-         ознайомити учасників з основними техніками асертивності;

-         сприяти вмотивуванню учасників щодо перенесення навичок асертивної поведінки у повсякденне життя

Ведучий каже. Що асертивності треба вчитися. Кожен, хто хоче розвивати у собі навички асертивності, повинен познайомитись з існуючими техніками асертивності. Людина не може миттєво змінити стратегію своєї поведінки та набути асертивності.Над цим треба працювати.

(Коментар. Інформуваня теоретично знайомить учасників із техніками асертивної поведінки, доводячи. Що тільки перехід теорії в практику є результатом успішного навчання)  (  Техніки асертивності .Додаток )

6 . Вправа «Вироблення навичок асертивної поведінки»                                              10 хв.

Завдання:

-         Закріпити конкретні техніки асертивної поведінки в ситуаціях тиску, ущемлення прав.

-         Набути досвіду впевненої поведінки у модельованих ситуаціях

Учасники об’єднуються в групи  і відпрацьовують техніки на придуманих чи згаданих ситуаціях. Кількість груп за кількістю  запропонованих  технік асертивної поведінки.

Обговорення:

Які труднощі виникли при виконанні завдання?

-         Що сподобалося?

-         Над чим ще треба було б попрацювати?

6.     Вправа «Розвиваю у собі асертивність»         10 хв.                                                   Завдання : Розвивати уміння асертивного спілкування в конфліктних ситуаціях

Учасники  отримують по одній картинці з ситуаціями (картинки з малюнкового тесту Розенцвейга . Додаток). Юнаки і дівчата уявляють себе учасниками діалогу ,ознайомлюються зі словами свого співрозмовника, після чого придумують та записують пасивну , агресивну та асертивну відповідь на  них..

Обговорення.

Чи легко було підібрати необхідні варіанти відповідей.

На який тип поведінки було легше? На який складніше?

ІІІ. Заключна частина.

Підведення підсумків.       5 хв.                                                                                               

1.     Як  справдилися ваші очікування щодо сьогоднішнього заняття?

2.     Які знання ви сьогодні отримали?

3.     Як ці знання ви використаєте в особистому житті?

СКЛАДОВІ АСЕРТИВНОЇ  ПОВЕДІНКИ

1. Зоровий контакт. Асертивна людина здатна пiдтримувати зi спiврозмовником контакт за допомогою очей.

2. Поза. Мiра асертивностi виявлясться у нашій позi: в тому, як ми стоїмо, яке положения i яку позицiю займаємо щодо iншої людини.

З. Вiдстань. Iснує  зв’язок мiж вiдстанню пiд нас iншої людини i мiрою комфорту та вiдчуття рiвностi зi сцiврозмовником.

4. Жести. Адекватнiсть вакористання жестів може надати повiдомленню виразностi, вiдвертості та сердечностi, а також підкреслити асертивний пiдхiд, Вiдсутнiсть жестiв говорить про те, що людина невпевнена у собi.

5. Мiмiка та iнтонацiя. Важливо, щоб асертивна людина вiдповiдним чином використовувала свою мiмiку.  Має  бути вiдповiднiсть мiж тим, що людина говорить, i тим, з яким варазом обличчя та якою iнтонацiєю це говорить.

б. Плавнiсть мови. Якщо людана вмiє говорити спокiйно, врiвноважено i плавно, то це збiльшує її  шанси виглядати  в очах оточуючих асертивною. І  навпаки, людину, яка використовує  у своїй мовi такi слова-паразити, ак “тм”, “е-е-е”, не  вважатимуть асертивною.

7. Вмiння підтримувати розмову. Асертивна людина вмiє підтримати розмову. Вона не буде ні перебивати спiврозмовника без потреби, нi витримувати довгi паузи між висловлюваннями.

8. Вмiння слухати. Асертивна людина повинна бути добрим, уважним слухачем. Людина, яка вмiє слухати, впевнена у своїй здатностi пiдтримати розмову. Окрім того, вона здатна проявити зацiкавленість співрозмовником.

9. Змiст ревлiк. Важливо, щоб слова, висловленi пiд час розмови, були адекватні тiй ситуацiї, в рамках якої проходить бесiда.

ТЕХНІКИ  АСЕРТИВНОЇ  ПОВЕДIНКИ

Технiка асертивностi “Заїжджена платiвка”

Цю технiку можна застосовувати для вiдстоювання своїх прав, якщо вони порушені і якщо наші претензії носять характер конкретних,  і порівняно легко можуть бути задоволені ці вимоги . (Наприклад, ви хочете повернути товар у магазин, який виявився не якісним).Основні правила техніки:

-         Необхідно точно явити собі, що ви хочете.

-         Свої вимоги сформулюйте точно. ( Я хочу повернути товар, який є неякісним і отримати гроші за товар )

-         Пам’ятайте про мовний етикет.

-         Що б не було, стійте на своєму.( Не створюйте ілюзій, що продавець буде у захваті від вашого звернення і чемно прийме товар. Спокійно продовжуйте повторювати заготовлену фразу).

-         Будьте терплячі. Не вдавайтеся   до злості, страху і інших подібних станів.

-         Якщо після 5- 10 повторювань фрази ваші вимоги не будуть виконані, завершіть свої вимоги і сповістіть продавцеві проте , які подальші кроки ви має зробити (звернутись до власника магазину, в організацію з прав споживача тощо)

-         Якщо ваш опонент  не задовольнить ваші вимоги. Асертивно буде здійснити ваші висунуті «погрози»

Технікаа асертивностi “Гра в туман”

Цей спосiб передбачає демонстрацiю нiби загальної згоди з правдою, яку словесно висловлює напалаюча на вас людина. У такий спосiб ви нiбито засвiдчуєте, щоїї думка може бути справедливою у певнiй ситуацiї чи для певної групи людей. Дана технiка підходить у тiй ситуації, коли ви на даний час не готовi серйозно обговорювати питання чи розмова вiдбувається з близькою людиною. Якщо ви готовi в майбутньому обтовориги проблему, краще про це спочатку сказати: “Зараз я не готовий про це поговориги. Давай обговоримо це ввечерi”.

Технiка асертивностi “Визнання негативного”

Ви справді зробили помилку, вас критикуютъ. Визнайте свою помилку чи провину, використовуючи при цьому ключове висловлювання :»Так, я справдi погано вчинив”. Наприклад:

- Ти розмовляв дуже грубо.

- Так, я справдi не стримався.

- Це було нерозумно з твого боку.

- Менi й самому це не подобається.

Технiка асертивностi “З’ясування негативного”

Часом буває , що критика на вашу адресу є не виправданою. Негативнi розпитування

— хороший спосiб відповіді  на невиправдану критику. Ключове висловлювання “Що поганого в тому, що я ....“. Для вiдпрацювання цiєї техніки критик спочатку критикує  ваш зовнішнiй вигляд (“Що це ти такий неохайний?”), через 2 хвилини переходить до поведінки (“Хiба можна завжди запiзнюватися), далi критикує характер (“Та ти взагалi зануда та бубонило!”) i, насамкiнець, — жцттсвi цiвлостi (“Це  неморально з твого боку!”).

Тсхнiка “Асертивна вiдмова”

Деяким людям буває дуже важко  будь-кому відмовити .Часом ми  просто не в змозі зрозуміти , пропонують нам чи нав’язують те,  що нам не потрібно.

Алгоритм відмовн:

Проведення особистої межi:  «ні» чи «дякую, але ні»!

Техніка відмови – дзеркальне відображення здатності настояти на своєму. Ми знову  ясно і чітко констатуємо «Ні, (дякую), не хочу».Не пояснюємо причин, не приносимо вибачень, не поводимо себе так, ніби не впевнені в своїх силах і піддаємося паніці. Не нападаємо на опонента за те, що звернувся з пропозицією.

При бажанні говорити «ні» асертивно у вас є можливість між простою асертивністю, коли ви наполягаєте  на своєму  без будь- яких пояснень, і асертивністю емпатійною, при якій можна вказати причини відмови.

 Допоможи тому, кому вiдмовляєш, адже йому важче, нiж тобi. Наприклад: “Не ображайся, я не можу дати тобі книжку, але ти можеш прийти ло мене, i ми попрацюємо разом”.

Техника “Асертивне прохання”

Прохання — це чесне вираження своєї позицiї та своїх бажань, зроблене в такiй формі, що iнша людина може або погодитися, або вiдмовити, оскiльки ви просите її теж

висловити свою позицiю i своє бажання.

Що потрібно знати для асертивного прохання:

1. Ми розраховуємо на добру волю іншої людини.

2. Деякi люди не можуть зважитися попросити про послугу, бо не хочуть почувати себе приниженими вiдмовою, бояться, що їм вiдмовлять тоiцо.

З. Коли ви просите про послугу, поводьтеся впевнено, але не зарозумiло.

(Наприклад, потенційний пасажир забув вдома окуляри:

-         Вибачте, чи не зможете ви мені допомогти?

-         Що саме?

-         Будьте ласкаві, подивіться в розкладі найбільш зручний ранковий потяг до Києва.Мені б хотілося приїхати туди до 9 години.

-         Знаєте. Яне дуже розбираюся в розкладах руху потягів. Мене дратують там всілякі скорочення.

-         Будьте ласкаві, зробіть це для мене. Без окулярів я безпорадна.

-         Прямо не знаю що сказати.

-         Будьте ласкаві. Ви так мені допоможете.

 ОСНОВИ  СІМЕЙНОГО  ЩАСТЯ

(Заняття для старшокласників)

Мета: сприяти відображенню очікувань учасників стосовно  сім’ї; ознайомити з функціями сім’ї, особливостями  шлюбно  – сімейних відносин; сприяти прийняттю відповідальності за своє майбутнє сімейне життя.

1.     Привітання. Знайомство. Вправа «Фраза» («Я хочу сказати тобі, що сьогодні ти …)

2.     Прийняття правил роботи в групі.

3.     Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

4.     Очікування.

5.     Актуалізація проблеми. Інформаційне повідомлення.

            Ви стоїте на порозi самостiйного життя, у своїх мрiях вимальовуєте його щасливим. Запорукою особистого щастя багато хто з вас вважає створення сiм’ї. Але сiмейне щастя не дається у готовому виглядi. Воно є результатом того, чи навчаться молодята його будувати, чи знають правила, закони сiмейною життя, чи є добрими господарями свого дому.
           Традицiйно ми сприймаємо сiм’ю як мiсце, де завжди можна знайти любов, розумiння, пiдтримку. Щаслива сiм’я дає почуття захищеностi i безпеки як для подружжя, так i для їхнiх дiтей. Саме в сім’ї людина може знайти найголовнiше: що вона комусь потрiбна, що її цінують i, безумовно, люблять, продовження себе в дiтях. Тут можна вiдпочити, набратись сил, щоб краще впоратися з повсякденними проблемами. Тому побудова сiм’ї — непроста справа. вона передбачає спільнi зусилля двох індивідуальностей, їхню любов , взаємоповагу, працю i налолегливiстъ. Не вицадково сiм’я є тим єдиним  мiсцем на землi, де усi ми шукаємо гармонії -— заспокоєння зраненої душi, пiдвищення самооцiнки i натхнення  на подальші починання.
У недалекому майбутньому ви прийматимете серйознi i вiдповiдальнi рiшення. У когось з вас раніше, а у когось пізніше виникне  бажання створити свою власну сiм’ю. Але як вазначити, що у цей момент ви будете готовими до створення сім’ї? Як потрiбно готуватися до шлюбу? Коли закладаєгься фундамент успiшного подружиього життя? Щоб допомогти знайти вiдцовiдi на деякі з цих запитань , ми  і зустрілися в цьому колі.

6. ВПРАВА “АСОЦАЦІЇ”

Завдання:
• Усвiдомлення значення слiв “шлюб”, “подружжя”,”сiм’я”
• Розвиток навичок аналiзу, синтезу та узагальнення.
•       Актцвiзацiя роботи групі.

Інформаційне повідомлення.

Ведучий каже, що  шлюб i сiм’я — поняття рiзнi. Вiн пропонує звернутись до етимологiчного походження цих слiв. В українськiй мовi слово “шлюб” походить вiд старослов’янською сълюб”, що означає урочисту обiцянку “злюбитись”, тобто домовитись. Росiйське слово “брак” походить вiд старослов’янськото “брачити” — вiдбирати, тобто вибирати хороше, потрiбне  і вiдкидати погане, непотрiбне. Етимологiчне походження украiнського слова “тюдружжя’ розкриває саме цей його зміст — друзi, помічники, тодi ак російською “супруги” – ті, що йдуть в однiй упряжцi. “Шлюб є основою сiм’ї. А що означає шлюб для кожного з вас? Якi асоцiації у вас виникають, коли ви чуєте або вимовляєте це слово?” Ведучий записує слово “шлюб” у центрi великого аркуша i фiксує думки учасникiв, записуючи їх у виглядi промiнцiв. Коли усi висловили свою думку, ведучий разом з ними систематизує їх за змiстовою i тематичною класифiкацiєю, об’єднуючи висловлювання у певнi групи, як-от: група людей (чоловiк, жiнка, дiти); обов’язки (пiклуватися, доглядати, ростити), права, процедура реєстрації:( державний шлюб i церковний; штамп у паспортi, обручка, ЗАГС, весiльна сукня i фата); весiлля, (дружки )тощо. Пiсля цього  звертається увага юнакiв та дiвчат на множиннiсть асоцiацiй, на особливiсгь сприйняття кожним учасником цих слiв. Психолог пiдкреслює, що цi рiзноманiтнi уявлення пов’язанi з набутим життєвим досвiдом, знаннями. Пропонуючи учасникам дати повне визначення шлюбу, ведучий наголошує, що потрiбно внести у це визначення усi видiленi групи значень.
            Ведучий каже: “Сiм’я” — це слово добре усiм вiдоме, ми чули його багато разiв. А що означає “сiм’я” для кожного з вас? Подумайте i сформулюйте усно: “Сім’я —це . . .“ Ведучий записус слово “Сiм’я” у центрi великого аркуша i фiксує  думки, записуючи їх у виглядi промiнцiв. Коли усi висловили свої думки, ведучий разом з учасниками систематизує їх за змiстовою тематичною класифiкацiєю, об’єднуючи висловлювання у певнi грули, як-от: мiсце проживания (дiм, будинок, затишок, квартира, дача), група людей (чоловiк, дружина, дiти, бабуся, дiдусь, сестра, брат), емоцiйнi зв’язки (любов, повага, вiрнiсть) i т.п.
.
Рекомендації ведучому Коли ведучий розловiдає правила гри, необхідно наголосити на тому, що називати можна будь-якi асоцiацiї, якi виникаюгь в учасникiв, коли вони чують чи вимовляють слова “шлюб” ,“сiм’я”. Немає правильних чи неправильних вiдповiдей, тому асоцiації можуть бути особливими, незвичними — у кожного свої.

    7.  ВПРАВА “СКУЛЬПТУРА СІМ’Ї”

Завдання:

 
- Сприяти вiдображенню очiкувань учасникiв стосовно iдеальної сiм’ї.

     - Допомогти спiвставнти власну iдеальну модель сiм’ї iз тiєю, яку створить група.
    - Звернути увагу на позицiю партнерства чи пiдлеглостi, рiвностi чи пiдпорядкування чоловiка та жiнки в скульптурi сiм‘ї

.
     . Ведучий об’єднує учасникiв у двi пiдгрупи i пропонує кожнiй обрати свого скульптора. Психолог наголошує, що скульптору потрiбно створити композицiю — “Iдеальна сiм’я”. Наприклад, можна зобразити сiм’ю навколо обiднього столу або на прогулянцi. Ведучий дозволяє скульптору вибирати потрiбних людей, розставляти їх у рiзноманiтвих позах. Коли ж мистецькi витвори будугь готовими, за вказiвкою ведучого скульптори проводять їхню презентацiю, до якої входить коротка iсторiя сiм’ї, характеристика персонажiв, опис фрагменту взаємовiдносин мiж ними. Далi ведучий разом з усiєю грулою починають обговорення, вiдзначаючи:

-         Що вдалося скульптору?

-         Наскiльки iсторiя сiм’ї вiдповiдає вiдображеному життєвому фрагменту.

-         Що відчували учасники: наскiльки комфортно в даному положеннi, чи не занадто нависають над ним рiднi, або ж чи не задалеко вони стоять, чи усiх членiв сiм’ї вони бачать i т.п.  ?
(Задання для скульпторів. Скульптори, вибранi кожною пiдгрупою, створюють композицiї”Iдеальна сiм’я”. Для цього вони вибирають потрiбних їм людей i розставляють їх, вiдображаючи фрагмент взаємовiдносин у сiм’ї. Кожному учаснику скульптор говорить, ким вiн є i яку позу повинен прийняти. Виходить застигла скульптура або “жива картинка”. Коли сцена виставлена, “художник” розповiдає про те, хто зображений на картинi, чим зайнятi персонажi.

8.Інформування “ФУНКЦІЇ СІМ’Ї”

Завдання;
• Ознайомити з функцiями сiм’ї, особливостями шлюбно-сiмейних вiдносин.
•Озброїти учасникiв новими знаннями.
• Сприяти усвiдомленню особливостей взаємодiї лодружжя у реалiзацi функцій сім’ї

        . Ведучий наголошує, що сiм’я рятує вiд найважчої психiчної хвороби — самотносгi, пiдносить у людинни стiйкiсть до життєвих потрясінь. У сiм’ї людина отримує те, до чого вона прагне у будь-якому вiцi: вiдчуття своєї необхiдностi для близьких, усвiдомлення того, що ти — коханий, що кохаєш сам, що на землi є мiсце, де тебе чекають i люблять. У сiм’ї людина отримує заряд любовi i бадьоростi, підтримку у найважчи хвилини свого життя. Саме тут люди мають можливiсть сповна вiдчувати щастя материнства i батькiвства, У хорошій сiм’ї проявляється найбiльша турбота про людину, нормалiзується ритм життя, а це позитивно впливає на загальний стан, настрiй, працездатяiсть. Не випаадково щасливе сiмейне життя сприяє довголiттю. Але що само робить сiм’ю щасливою? Передусiм, розуміння членами сiм’ї того, як влаштована сiм’я, якi функцiї вона виконує, які вимоги висуває до людини як до сiм’янина.
Практика свiдчить, що як молодь, так i дорослi чи лiтнi люди орiєнтовані на партнерство статей як у шлюбi, так i поза ним. Ведучий наголошує, що творення людських стосункiв, а тим паче сiмейних, виконання сiм’єю основних її функцiй має вiдбуватися на засадах психологiчної рiвностi особистостей чоловiка i жiнки.
 Якi ж функдiї виковує сiм’я?

Ведучий просить подумати i дати свої вiдповiдi. Коли учасники висловили свої міркувавия, вiн просить поглибити знання i розглянути підготовлені матеріали «Функції сучасної сім’ї»

Рекомендації ведучому.  Стимулюватии групу до самостiйних мiркувань. Нехай учасники, опираючись на свiй життєвий досвід, висловлюють своє розуміння функцiй сiм’ї. Цi вiдповiдi, не обговорюючи, не коментуючи, можна записувати на великому аркуші. Коли висловляться всі бажаючи, тоді можна приступати до роботи з додатком.

9. ВПРАВА « МАЙБУТНЯ СІМ’Я В КОЛЕКТИВНОМУ  МАЛЮНКУ»

Завдання:

-         Сприяти прийняттю відповідальності за своє майбутнє сімейне життя.

-         Розвивати вміння передавати очікування через малюнок.

-         Створити у групі дружню атмосферу.

Ведучий каже, що у кожного з учасників, напевне, в уяві вимальовується образ майбутньої сім’ї. Вiн просить на аркушi намалювати своє майбутнє житгя таким, яким його старшокласники бачать, зобразивши членiв своєї родини ( дружина, чоловiк, дiти т.п.), деталi побуту. Через одну хвилину ведучий дає вказівку  передати малюнок по колу сусiду лiворуч i покласти перед собою малюнок сусiда, котрий сидить праворуч. Вiв подає сигнал домалювати початий iншим малюнок, Через деякий час за сигналом малюнки знову передаються, і так до тих пiр, доки до кожного не повернеться його малюнюк. Коли кожен художник отримав свiй малюнок, ведучий просить усiм разом поаплодувати, вiдзначивши у такий спосiб завершення роботи. Далi психолог пропонує подiлитись враженнями про малюнки.

Рекомендації ведучомуу. Малюнки зверху потрiбно пiдписати. Ведучому потрiбно наголосити, щоб пiд час малювання учасникн особливо старалися i зображали тiльки позитивнi картини iз майбутнього сiмейного життя. Iнтервали мiж кожним передаванням малюнкiв повиннi бути приблизно однаковими . При обговореннi важливо дати можливiсть учасникам подiлятись враженнями, розповісти про те, чи на малюнку зображено майбутнє сiмейне життя таким, яким вони його уявляли, чи нi, у чому найбiлылi розходження. Важливо вкiндi зробити наголос на тому, що наслравдi кожен із учасникiв буде сам творцем свого майбутнього життя.

10. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ.

- Чи справдилися ваші очікування від сьогоднішнього заняття?

- Які знання ми сьогодні отримали?

- Як ці знання ми можемо використати в особистому житті?

 Додаток

ФУНКЦІЇ  СУЧАСНОЇ  СІМ’Ї

Виховна. У сiм’ї  здiйснюється постiйний вплив батькiв на свох дiтей з метою їх пiдготовки до життя i забезпечення їх фiзичного та психiчного розвитку. Провiдником сiмейного виховання є батьківська любов до дiтей i почуття довiри та прихильностi дiтей до батькiв.

Органiзацiи дозвiлля та відпочивку. Дозвiлля, вiльний час сім’ї служать засобом вiдновлення фiзичних i духовних сил людини, готують її до подальшої трудової діяльностi, навчання.

Відновна або психотерапевтична —--це взаємне пiдтримання життєвого тонусу i здоров’я членiв родини. Психологiчна пiдтримка в сiм’ї — це, перш за все, пiдтримка емоцiйна: здатнiсть подружжя спiвчувати, спiвпереживати проблемам одне одного i сприяти їх усуненню. Кожен член сiм’ї повинен бути впевненим у привiтному, турботливому ставленнi до нього рiдних i близьких.

Репродуктивна. У сiм’ї забезпечуються неперервнiсть поновлення поколiнь, це вiдтворення в дiтях чисельностi батькiв. Дiти — чудовий вiнець нормального шлюбу.

Фелiцiтологiчна  (з  італ. — щастя). Прагнення до особистого щастя багато в чому стає визначальним у всiй системi ввутрiшньосімейних вiдносин. Важливо, щоб були сформованi спiльнi погляди подружжя на сiмейне щастя, вiдповiднi почуття, прагнення, переконання.

Гослодарсько-економiчна. Кожна сiм’я є маленьким осередком, у якому здiйснюється виробництво, споживання i обслуговування своїх членiв. Здiйснюється ця функцiя у задоволеннi потреб членiв сiм’ї в одязi, житлi, їжi за допомогою включення у суспiльне виробництво, ведення домашнього господарства, формування сiмейного бюджету.

Комунiкативна. У сiм’ї задовольняються потреби її членiв у спiлкуваннi i взаєморозумiннi. Сюди включають внутрiшьосiмейне спiлкування, посередництво сiм’ї  в контактах її членiв iз засобами масової iнформації, лiтературою, мистецтвом, i вплив  сiм’ї на рiзноманiтнi зв’язки своїх членiв з оточуючим середовищем.

Регулятивна. У кожний сім’ї  iснує певна система регулювання стосунків мiж  її членами, в тому числi контроль, реалiзацiя влади i авторитету. Наприклад, у демократичнiй сiм’ї регулятивна функцiя здiйснюється тiльки за допомогою авторитету батькiв стосовно дiтей.