Кінезіологічні вправи для дітей,

 які покращують увагу і пам’ять

1. Затримка дихання. Зробіть глибокий вдих і затримайте дихання так довго, наскільки це можливо. Можна ввести елемент змагання в групі.

2. «Дерево». Сидячи навпочіпки, сховайте голову в коліна, обхопіть коліна руками. Ви – насіннячко, яке поступово проростає і перетворюється в дерево. Повільно піднімайтеся на ноги, потім розпрямляйте тулуб, витягайте руки вгору. Напружте тіло і потягніться вгору. Подув вітер: розгойдуйте тіло, імітуючи дерево.

3. «Всередині-зовні». Лежачи на спині закрийте очі, прислухайтеся до звуків навколо себе (шум транспорту за вікном, дихання інших тощо). Перенесіть увагу на своє тіло і прислухайтеся до нього (власне дихання, биття серця, відчуття пози тіла тощо). Переключіть увагу на зовнішні шуми та внутрішні відчуття кілька разів.

4. «Будиночок». З’єднайте кінцеві фаланги випрямлених пальців рук. Пальцями правої руки з силою натисніть на пальці лівої, потім навпаки. Відпрацюйте ці рухи для кожної пари пальців окремо.
Робіть рухи щелепою в різних напрямках.

5. Зробіть самомасаж вушних раковин: затисніть мочку вуха великим і вказівним пальцями, розминайте раковину знизу вгору і назад. Потягніть вушні раковини вниз, убік і вгору.

6. Спробуйте перекочувати горіхи або кульки спочатку в кожній долоні, а потім між пальцями. Розкачайте на дошці невеличкий шматочок пластиліну по черзі пальцями правої руки, потім лівої.

7. Вправа в парах: станьте один навпроти одного, доторкніться долонями долонь партнера. Здійснюйте рухи, аналогічні велосипеду.

8. Стоячи на колінах, імітуйте потягування кішки: вдихаючи, прогинайте спину, піднімаючи голову вгору; видихаючи вигинайте спину, опускаючи голову.

9. Стрибайте за командою ведучого вперед, назад, вправо, вліво певну кількість разів.

10. «Скарб». В кімнаті ховається іграшка чи цукерка. Знайдіть її, орієнтуючись на команди ведучого, наприклад: «Зроби два кроки вперед, один направо і т. д.».

Джерело:https://www.facebook.com/dytyachyjpsyholog/?__

Методика «Чарівна країна почуттів»

(Авторська - Т. Грабенко, Т. Зінкевич-Євстигнєєва, Д. Фролов)

Мета: Виявлення ставлення дітей до близьких для них людей і до подій, що відбуваються в їх повсякденному житті. Дослідження психоемоційного стану дитини.

Завдання:
• Ознайомити дітей з різними емоційними станами.
• Розвивати у дітей здатність до рефлексії емоційної поведінки.• Розвивати у дітей навички самоконтролю.

Інвентар: кольорові олівці, заготовки карти чарівної країни.
Час роботи: 25 хв.
Вікові рамки застосування: клієнти від 5 років до 13 років.

Алгоритм роботи.
Вступ. Кожній дитині розповідається казка про життя жителів чарівної країни почуттів, і допомогу їм у вирішенні їх життєвих труднощів.
Основна частина.
Інструкція до дії:
Перед дитиною розкладаються вісім олівців (червоний, жовтий, синій, зелений, фіолетовий, коричневий, сірий і чорний) і бланк методики.

Квадрат Декарта

Це проста техніка прийняття рішень. Її суть полягає в тому, що потрібно розглянути проблему / ситуацію, відповівши на такі 4 питання:
1. Що буде, якщо це станеться? (Що я отримаю, плюси від цього.)
2. Що буде, якщо цього не відбудеться? (Все залишиться так, як було, плюси від неотримання бажаного.)
3. Чого НЕ буде, якщо це станеться? (Мінуси від отримання бажаного.)
4. Чого НЕ буде, якщо це НЕ станеться? (Мінуси від неотримання бажаного.) З цим питанням будьте уважні, тому що мозок захоче проігнорувати подвійне заперечення. І відповіді можуть бути схожі на відповіді першого питання. Не допускайте цього.

Чому ця техніка працює? Справа в тому, що в ситуації, що вимагає рішення, ми часто зациклюємось на одній позиції: що буде, якщо це станеться? За допомогою «квадрата Декарта» можна розглянути одну і ту ж ситуацію відразу з 4 різних сторін.

Чіп Хиз і Ден Хиз. «Пастки мислення»

Джерело:https://www.facebook.com/dytyachyjpsyholog/?__

РОЗВИТОК  УВАГИ

Джерело:www.facebook.com/dytyachyjpsyholog/posts/1466748490188081?__tn__=K-R

Психологічна техніка 

"ЛИСТ ГНІВУ"

Психологічна техніка, призначена для роботи з пригніченими почуттями, зокрема - гнівом. Мета - дозволити собі висловити почуття, які колись було заборонено висловлювати. Цей лист не призначений для передачі адресату, він пишеться заради опрацювання та звільнення від негативних почуттів.

Суть її проста і виконується за принципом завершення незакінчених речень, вам потрібно буде їх дописати в абсолютно довільній формі, уявляючи, що ви звертаєтеся до конкретної людини, до якої у вас виникли негативні емоції. Це важливий момент - воно повинно бути адресовано конкретній особі (не хвилюйтеся, це лист залишиться в вашому повному розпорядженні, відправляти і давати його читати нікому не потрібно).

Якщо ви все пропишете від душі, то ефект емоційного очищення гарантований, оскільки в цьому листі задіюється дуже широкий діапазон емоцій, і ви як би «переходите по містку» з одного стану в інший. Отже, закінчіть такі речення, почавши свій лист зі звернення до адресата:

- Мені не подобається…..
- Мене виводить з себе ............
- Мені набридло……………….
- Я не можу…………..
- Мені потрібно (потрібна) ............ ..
- Я ображаюся………………
- Мені сумно………………
- Мені шкода……………..
- Я відчуваю……………..
- Я хочу………..
- Мене турбує ...............
- Я боюсь…………….
- Мене лякає ............... ..
- Я турбуюсь…………….
- Я жалкую………………
- Мене можна звинуватити .....................
- Я співчуваю……………..
- Мені необхідно………..
- Будь ласка, вибач мене за ................
- Я хотів/ла б…………….
- Я розумію………………..
- Я вдячна/ий…………….
- Я люблю……………….
- Я сподіваюся…………

Ця вправа так само добре допомагає, коли емоція вже «не свіжа». Тобто, образлива або неприємна ситуація вже давно пройшла, а осад від неї ще залишився. Емоції, які накопичилися всередині нашого тіла не мають терміну давності, тому працювати з ними і «чистити» свій внутрішній світ можна в будь-який зручний момент.

Автор техніки: Надежда Татаренкова

Джерело:www.facebook.com/dytyachyjpsyholog/?

Save the Children 

Перша психологічна допомога дітям

Навчальний посібник для спеціалістів,
 які працюють з дітьми, щодо надання першої психологічної допомоги 

Джерело:https://wcu-network.org.ua/ua/Zaxist_prav_dtei/publications/Navchalnii_posbnik_dlja_specalstv_jak_pracjujut_z_dtmi_xhodo_nadannja_

Психологічні особливості професійного самовдосконалення педагога. 

Практична психологія у процесі самопізнання особистості.

Однією з важливих професійних характеристик педагога є здатність до самовдосконалення. Вчитель, прагнучи до постійного саморозвитку, свідомо формує перспективну стратегію свого життя, перебуває у постійному процесі самопізнання, усвідомлюючи себе як справжнього суб’єкта професійної життєдіяльності, в продуктах своєї педагогічної праці намагається створити значущий для всіх результат.               Так, дослідження багатьох вчених свідчать, що для педагогів високого рівня продуктивності характерним є неперервне самопізнання, засноване на гармонійному поєднанні всіх компонентів досвіду, пізнанні інших людей і самого себе. Їм властиві найбільш адекватна самооцінка, особлива чутливість до переваг і недоліків власної особистості та діяльності, вміння розуміти причини своїх творчих успіхів і невдач, аналізувати й узагальнювати результати власної професійної діяльності. Прагнення до самовдосконалення спонукає їх до глибокого і всебічного самопізнання, що має активний регулятивний характер.                                        

Володіння навичками самодіагностики у процесі самопізнання дозволяють застерегтись від необ’єктивної оцінки, самостійно аналізувати і вносити необхідні корективи в навчально-виховний процес, за будь-яких обставин здійснювати заходи щодо вдосконалення своєї діяльності. Це дозволяє вийти на новий рівень самоорганізації – в режим безперервного педагогічного вдосконалення та пошуку.                                                                      

Психологічно змістовним та цікавим для вчителів є тест «Шляхи саморозвитку», який спрямований на дослідження готовності до самопізнання та саморозвитку. Слід зауважити, що висновки одного тесту не відображають «точної картини» особистості та її професійної діяльності, а лише вказують на деякі особливості, які властиві для людини та її поведінки і, найчастіше, характеризують ці особливості в даний час під впливом актуальних подій, життєвих ситуацій тощо. Вони у жодному разі не повинні сприйматись як дещо раз і назавжди дане. Головне призначення методики полягає у виявленні скоріше тимчасових станів та досягнень у роботі, а не стійких незмінних утворень особистості. Тому за  результатами тесту в методичну роботу можуть бути внесені корективи щодо стимулювання потреб пізнавати себе і самовдосконалюватись.                                                

Крім діагностичних методик, в арсеналі практичної психології є безліч технік, спрямованих на пізнання свого професійного «Я».                                                                      

Техніка «Хто Я?» допомагає замислитись над тим, ким є педагог, проаналізувати йому власні недоліки та переваги, визначити ті риси, які є найбільш цінними в контексті професійного життя та ті, які, можливо, заважають досягати успіху. Для посилення своїх можливостей до самовдосконалення педагогу варто налаштуватися на досягнення успіхів шляхом усвідомлення та активізації своїх здібностей та задатків, звернення до колишнього досвіду  ефективного використання власного внутрішнього потенціалу. 

Техніка «Ресурсний стан» якнайкраще дає змогу усвідомити сховані резерви в різних сферах буття особистості, які допомагають їй пізнавати свої сильні сторони та професійно зростати.

ТЕСТ «ШЛЯХИ САМОРОЗВИТКУ»

Інструкція. Поставте «+» або «-».

1.   У мене часто з’являється бажання більше знати про себе.

2.   Я вважаю, що  не маю потреби у чомусь змінюватися.

3.   Я впевнений у своїх силах.

4.   Я вірю: те, що мною заплановано – здійсниться.

5.   У мене немає бажання знати свої плюси та мінуси.

6.   У моїх планах найчастіше сподіваюся на вдачу, ніж на себе.

7.   Я хочу краще та ефективніше працювати.

8.   Я вмію примусити себе  змінитися, коли це потрібно.

9.   Мої невдачі частіше пов’язані з невмінням це робити.

10. Я цікавлюся думкою інших про мої якості та можливості.

11. Мені важко самостійно домогтися того, що задумано, і виховати себе.

12. У будь-якій справі я  не боюся невдач та помилок.

13. Мої якості та вміння повністю відповідають вимогам моєї професії.

14. Обставини сильніші за мене, навіть якщо  я дуже бажаю що-небудь змінити.

Обробка результатів  проводиться за таким  ключем:

1+,2-,3+, 4+, 5-,6-,7+,8+,9+,10+,11-,12+,13-,14-.

Аналіз результатів: для визначення величини готовності «хочу знати себе» слід підрахувати кількість збігів тільки за  твердженнями з номерами (по одному балу за збіг): 1,2,5,7,9,10,13. Максимальне значення «готовності знати себе» (ГЗС) може дорівнювати 7 балів.  Так само  для готовності «можу самовдосконалюватися» (МС) підраховується кількість збігів за твердженнями за номерами 3,4,6,8,11,12,14. Максимальне значення дорівнює 7 балів. Одержані значення ГЗС та МС переносимо  на координатну площину, де ставимо точку перетину значень.

Площина А. «Можу, але не хочу».

Площина Б.  «Хочу знати себе і можу самовдосконалюватися».

Площина В.  «Не хочу ні знати, ні мінятися».

Площина Г.  «Хочу знати, але не можу себе змінити».

Спрямуйте аналіз на ті твердження, відповіді на які не збіглися з ключем. Уважно поспостерігайте за собою. Постарайтесь зрозуміти, у чому більше труднощів та переваг, що заважає або сприяє вашому саморозвитку. Через певний час роботи над собою протестуйтеся ще раз і порівняйте результати. У самовдосконаленні потрібно пам’ятати мудрість Сенеки-молодшого: «Свої здібності людина може пізнати, тільки спробувавши застосувати їх».

ТЕХНІКА «ХТО Я?»

Інструкція.

Етап №1. Протягом 10 хвилин вам пропонується відповідати на питання «хто я?», «який я?» (це можуть бути властивості характеру, особливості поведінки в різних сферах життя) та занотовувати ваші відповіді на аркуші паперу (в стовпчик). Пам’ятайте, що вірних або невірних відповідей немає.

Етап № 2. Продивіться власні відповіді. Поставте біля кожної з них «+», якщо дана властивість вам подобається або «-», якщо не подобається.                

Етап №3.Розподіліть ваші відповіді на 3 категорії:                                                  

«я такий, тому що це залежить від мене» (позначте ці відповіді літерою «Я»);

«я такий, тому що це залежить від інших людей» (літера «Л»); 

«я такий, тому що це залежить від долі» (літера «Д»).

Етап № 4. Підрахуйте, скільки відповідей у вас належить до певної категорії.

Якщо у вас переважають літери «Д» та «Л», можливо, ви вважаєте себе іграшкою в руках долі або інших людей та відмовляєтесь від того, щоб відчувати себе власником власного «Я»;

Якщо у вас переважає літера «Я», ви керуєте власним життя, але якщо цими літерами у вас позначено всі ваші відповіді, поміркуйте, чи не веде це до того, що ви намагаєтесь контролювати усі події власного життя.

Етап № 5. Зверніть увагу на ті якості, які ви відмітили позначкою «-», яку літеру поставили біля них, чи залежать вони від вас самих, чи від інших людей або від долі.          

Етап № 6. А які ваші властивості, на вашу думку, заважають вашому професійному розвитку? Поставте біля них позначку «ЗУП»  (заважають успішності в професії). Подивіться, якою літерою ви позначили ці якості та підкресліть прямою лінією ті з них, які можуть бути зміненими.

Етап № 7. А тепер поміркуйте, які риси є найбільш цінними для вас в контексті вашої професійної діяльності і допомагають досягати успіху. Поставте біля них літери «ДУП» (допомагають успішності в професії).   

Подивіться, якою літерою ви позначили ці якості та підкресліть хвилястою лінією ті з них, які можуть бути ще більш вдосконаленими.                                                                           

Етап № 8. А тепер перечитайте для себе перелік власних якостей із відповідним коментарем стосовно їх бажаності та професійної цінності. Проаналізуйте причини їх виникнення та можливості змін (подолання чи вдосконалення).         

Інформація для педагога: кількість використаних слів відображає рівень презентації особистості. Якщо відповідей менше 8, це означає, що ви не бажаєте пред’являти себе навіть самому собі, намагаєтесь не помічати в собі багатьох особистісних рис та властивостей.

Висновок: В процесі виконання даної вправи у вас була можливість замислитись над тим, ким ви є, проаналізувати власні недоліки та переваги, визначити ті риси, які є найбільш цінними в контексті професійного життя та ті, які, можливо, заважають досягати успіху. Крім цього, ви також визначились з тим, що саме можете в собі змінити, а з чим треба знайти компроміс, можливо завдяки розвитку інших позитивних властивостей.

ТЕХНІКА  «РЕСУРСНИЙ СТАН»

Орієнтація на успіх може бути створена в результаті пригадування минулих успіхів, які засвідчують сховані резерви людини у духовній, інтелектуальній, вольовій сфері та надають впевненості у власних силах.

Для актуалізації власної успішності людині необхідно пригадати ситуації власного успіху, коли вона в чомусь одержала перемогу, пишалась собою та відчувала себе щасливою.

Інструкція.

Етап № 1.

1. Сядьте зручно. Якщо це можливо, закрийте очі.

2. Дихайте повільно та глибоко, відчуйте у своєму тілі розслаблення та комфорт.

3. Пригадайте ситуацію власного успіху. Згадайте, як саме це відбувалось, як ви відчували себе тоді, що ви чули про себе і т.д.

4. Переживши знову цю ситуацію, детально згадайте всі зорові, слухові та тілесні відчуття якомога чіткіше.

5. Відчуйте цей стан декілька хвилин, відчуйте цю ситуацію.

Етап № 2. Усвідомте для себе:

Які емоційні відчуття тоді переживалися вами?

Чи вдалось вам зараз знову відчути цей стан?

Завдяки яким знанням, навичкам, рисам вашої особистості вам вдалось досягти цього успіху?

Висновок: Згадані вами знання, навички, риси є у вас і зараз, і про них потрібно завжди пам’ятати.  Навіть мимовільне згадування про минулі успіхи може змотивувати людину на нові досягнення, додати енергії та ресурсів для ефективної професійної діяльності.

Як виховати емоційно зрілих дітей!?

   Емоції відіграють важливу роль у житті кожної дитини. На емоційне благополуччя дитини, як власне, і на її емоційний розвиток, впливають виховання в родині, соціум. І, звісно ж, її темперамент, тип нервової системи – те, що зараз називають фізіологічними чи біологічними чинниками. Однак, якщо те, що заклала природа, змінити важко, на інше впливати можна. Тому розгляньмо декілька порад щодо розвитку емоційної зрілості в дітей.

1.Визнайте точку зору дитини і співпереживайте їй. 

Важливо визнавати думки дитини, їх цінність та співпереживати дитині. Просте розуміння батьків допомагає вирішити багато дитячих проблем. Співчуття не означає, що ви повинні в усьому погоджуватися з дитиною, а радше засвідчує те, що ви її розумієте. Це один із найліпших способів розвинути в неї емоційну зрілість, оскільки діти вчаться співпереживання на прикладі тих, хто навколо.

2. Дозвольте дитині самовиразитися. 

Переконайтеся, що у вашому домі панує атмосфера, у якій дитина може вільно самовиражатися, де їй дозволено вільно висловлювати власні почуття. Не визнаючи страху й  злості, дитина не позбавиться цих почуттів. Тому найкраще дати дитині змогу вільно виражати емоції. Допоможіть їй визначати й називати її почуття, щоб, дорослішаючи, вона могла їх розрізняти.

3. Вислуховуйте почуття своїх дітей. 

Часто Вашій дитині потрібно бути почутою, тоді, коли вона висловлює свої почуття. Немає значення – виповнилося вашій дитині шість місяців чи шістнадцять років, їй потрібно, щоб ви вислухали її почуття. Коли вона відчуває та висловлює їх, вона дозволяє їм відбутися та вписатися у її життя. Дійсно, ви будете вражені тим, якою люблячою та чутливою вона буде, варто лише дати їй шанс показати, як вона почувається. Але щоб дозволити цим почуттям піднятися і вийти, дитина повинна знати, що ви повністю присутні та слухаєте. Впевнившись у безпеці, діти розвивають вражаючу здатність дозволяти своїм почуттям вивільнятися та виходити, залишаючи самих дітей розслабленими та відкритим до співробітництва. Які ваші дії? Видихніть, залишайтесь присутніми і не піддавайтесь прагненню примусити ці болісні відчуття зникнути. Ваша дитина інстинктивно знає як зцілитися.

4. Говоріть із дитиною. 

Якщо дитина сама не хоче розмовляти або їй важко висловлювати свої почуття, то ви маєте поговорити з нею. Виділіть час для дитини у своєму насиченому графіку, запитайте її, як вона почувається. Розповідайте їй про свої емоції, щоб навчити її вільно висловлювати почуття.

5. Навчіть дитину вирішувати проблеми.

 Ще одне, що ви можете зробити для своєї дитини, – навчити її давати раду емоціям та вирішувати проблеми, які з ними пов'язані. Спочатку ви повинні допомогти дитині вирішити її проблеми – це мотивуватиме її долати проблеми в майбутньому самостійно, розвине її емоційний інтелект.

6. Обговорюйте з дитиною ваші проблеми.

 Коли дитині виповниться вже 4–5 років, ви можете почати обговорювати з нею незначні проблеми стосовно ігрової діяльності та кола її спілкування. В 7-9 років можна обговорювати з дитиною більшість проблем, які стосуються її навчання, дозвілля, інтересів та вподобань. Радьтеся з дитиною, оскільки це дасть їй відчуття значущості й самостійності, а також дорослості. 

     До цієї теми корисним для батьків буде ознайомитися з добіркою веселих ігор, які допоможуть в легкій та невимушеній формі виховувати емоційно зрілих дітей. Отже, з іграми можна ознайомитися за посиланням: http://lviv1256.com/lists/9-veselykh-ihor-iaki-dozvoliat-vam-vykhovaty-emotsiyno-syl-nykh-ditey/?fbclid=IwAR1goyC34tnIMLni032WZKPW1AYqnyTnffazjS-WDYgB6CuK_jS6pLjDMhg

        

МЕТОД “Я-ПОВІДОМЛЕНЬ” ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТУ З ДИТИНОЮ І ДОРОСЛИМИ

Джерело:https://dytpsyholog.com/2016/04/11/%d0%bc%d0%b5%d1%82%d0%be%d0%b4-%d1%8f-%d0%bf%d0%be%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%be%d0%bc%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d1%8c-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d0%b2%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f/#more-5140

СВІТЛАНА РОЙЗ: НЕПОПУЛЯРНО ПРО МОТИВАЦІЮ. ЧОМУ ДИТИНА НЕ ВЧИТЬСЯ

Нотатки для батьків і вчителів, а також дорослих працівників і їх дорослих керівників.

Джерело:https://dytpsyholog.com/2016/04/25/%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%bb%d0%b0%d0%bd%d0%b0-%d1%80%d0%be%d0%b9%d0%b7-%d0%bd%d0%b5%d0%bf%d0%be%d0%bf%d1%83%d0%bb%d1%8f%d1%80%d0%bd%d0%be-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%bc%d0%be%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%b0/

“ГЛЕЧИК ЕМОЦІЙ” Ю.Б. ГІППЕНРЕЙТЕР.

 ОСЬ СПРАВЖНЯ ПРИЧИНА АГРЕСІЇ І ГНІВУ!

Джерело: https://dytpsyholog.com/2016/06/23/%d0%b3%d0%bb%d0%b5%d1%87%d0%b8%d0%ba-%d0%b5%d0%bc%d0%be%d1%86%d1%96%d0%b9-%d1%8e-%d0%b1-%d0%b3%d1%96%d0%bf%d0%bf%d0%b5%d0%bd%d1%80%d0%b5%d0%b9%d1%82%d0%b5%d1%80-%d0%be%d1%81%d1%8c-%d1%81%d0%bf/#more-5356