Научите ребенка выражать свои эмоции.

 

 

Сложи квадрат Никитиных (игра своими руками)

Наверняка вы слышали о семье Никитиных и о их развивающих играх! Сегодня хотим рассказать вам о чудесной игре «Сложи квадрат», которая очень нравится не только детям, но и их родителям. С ее помощью можно многому научить ребенка.Ребенок, занимаясь с этим пособием, начинает понимать, что даже из самых причудливых форм можно сложить обычный ровный квадрат. Он учится соотносить цвета, у него развивается пространственная ориентация. Кроме того, развивается сообразительность, восприятие целого. Игра развивает внимание, концентрацию, память, мышление. А еще является отличным способом качественного времяпрепровождения с ребенком.Эту игру можно очень легко сделать своими руками.

Описание игры

Эта игра возникла из головоломки, в которой требовалось из нескольких кусочков различной формы сложить квадрат. Головоломка была трудна даже для взрослых, но за нее брались и дети, и безуспешность их попыток натолкнула нас на мысль сделать ряд более простых заданий, которые постепенно подведут к решению сложного.Получая части квадрата и задание “сложи квадрат”, малыш выполняет несколько видов работ, неодинаковых по содержанию и по степени сложности. Самые младшие начинают понимать, что из частей, иногда даже очень странной формы, можно сложить квадрат. Они напоминают, что необходимо переворачивать все кусочки на лицевую сторону и отбирать части по цвету или по оттенкам цветов. Таким образом, происходит тренировка в развитии цветоощущения и сообразительности при решении проблемы частей целого, их возможных  взаимоотношений и взаиморасположений. Постепенное усложнение заданий позволяет малышу продвигаться самостоятельно, а методы “ледокола” надо применять каждый раз со знакомых и более простых заданий, как в других играх. Это делает излишним подсказку и объяснение.

ПРЕНЕБРЕЖЕНИЕ ОСНОВНЫМИ ИНТЕРЕСАМИ И НУЖДАМИ РЕБЕНКА

Пренебрежение основными интересами и нуждами ребенка как рас­пространенная форма насилия может проявляться в:

1) недостаточном удовлетворении его потребностей в еде, физичес­кой и психологической безопасности, любви, познании;

2) отсутствии должного обеспечения опекой и надзором;

3) недостаточном обеспечении ребенка необходимой медицинской помощью, когда он болен;

4) причинении умышленного вреда ребенку;

5) воздействии эмоционально травмирующих факторов, связанных с семейными конфликтами;

6) эксплуатации ребенка непосильным трудом;

7) воздействии нездоровых, деморализующих обстоятельств (алкоголизм родителей, употребление наркотиков) и т. д.

Недостаток забот о детях может быть также следствием бедности, психологического стресса, педагогического невежества, социальных потрясений и стихийных бедствий. В соответствии с теорией циклич­ности насилия самый высокий риск пренебрежения основными нужда­ми детей имеется у тех родителей, чье детство прошло в условиях насилия и пренебрежения. 

Для матерей, пренебрегающих своими детьми, характерны социальная незрелость, инфантилизм, импульсивность, низкая самооценка, отсутствие навыков ухода за ребенком

 и т. д. 

Таким образом, пренебрежение основными нуждами ребенка является мульифакториальным феноменом, в развитии которого доминирующее значение имеют семейные обстоятельства.

В соответствии с системой диагностических признаков пренебре­жения основными нуждами ребенка и разделил их на несколько групп в соответствии с разным возрастом детей, которым пришлось пережить пренебрежение .

1. Дети первого года жизни. Пренебрежение приводит к задержке физического развития, повторным инфекционным заболеваниям и частым госпитализациям, нарушениям психосоциального развития и т. д.

2. Дошкольники. Характерен маленький рост, низкий вес, микроце­фалия, задержка речевого развития, уровня внимания, эмоциональ­ная незрелость, гиперактивность, агрессивность, импульсивность, неразборчивость в формировании дружеских отношений, соци­

альная безответственность.

3. Школьники. Последствия пренебрежения проявляются в плохом здоровье, маленьком росте, малом весе, плохой успеваемости в школе, в трудностях в обучении, в незрелости, гиперактивности, агрессивности, склонности к уединению, плохим взаимоотноше­ниям со сверстниками и взрослыми людьми, деструктивном по­ведении, энурезе, энкопрезе и т. д.

4. Подростки, которые находятся в ситуации пренебрежения со сто­роны родителей или других значимых взрослых, имеют малень­кий рост, малый вес или ожирение, плохое здоровье, задержку полового развития, пропускают школьные занятия, употребля­ют алкоголь, токсические средства, наркотики, курят, воруют, лгут, деструктивны по отношению к себе, другим людям.

Поскольку пренебрежение не оценивается в обществе как вид наси­лия, то практически невозможно надеяться, что дети будут обращаться за помощью. Поэтому очень важно зафиксировать особенности внешне­го вида и поведения ребенка, по отношению к которому проявляется со стороны родителей или лиц, опекающих ребенка, пренебрежение.

16 листопада – Міжнародний день толерантності

 ПІДЛІТКОВА АГРЕСІЯ.

ПРИЧИНИ І СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ

Що може стати причиною підліткової агресії і як з нею боротися? Підліткова агресія найчастіше проявляється у відповідь на несприятливе середовище, у якому знаходиться дитина.

Варто визнати, що основна причина криється в ставленні до неї батьків і найближчих родичів. Відсутність любові й турботи, неконструктивна критика, надмірний тиск і контроль, постійні стреси породжують озлоблене ставлення до навколишнього світу.

Підліток прагне швидше подорослішати, але емоційно залишається дитиною. Тому батькам у цей період особливо важливо обережно відноситися до дитини: ставитися до неї, як до дорослої, але й не забувати виявляти почуття й турботу.

Агресія в підлітковому віці, скоріше, не напад, а захисна реакція на дії, спрямовані проти дитини. Часто всі ці відчуття перебільшенні, через надмірну емоційність та вразливість.

Варто визнати, що батькам досить складно навчитися правильно реагувати на поведінку дитини. Вони не просто виявляються психологічно непідготовленими, а й зовсім не можуть впоратися з масою побутових проблем. Але, як кажуть: «попереджений, а значить, озброєний», тому ми позначили найчастіші причини виникнення підліткової агресії й надамо кілька порад, як з нею боротися.

Причини підліткової агресії

Існує кілька типів причин виникнення агресії в підлітків:

сімейні;

особистісні;

ситуативні.

Сімейні причини агресії

Далеко не в кожній родині культивується правильний підхід до виховання дітей. Це, безсумнівно, мінус батьків, але й вони залежні від багатьох факторів і часто не в змозі стримувати й контролювати себе. У будь-якому випадку треба знати, яка поведінка батьків може привести до виникнення агресії в дітей у підлітковому віці:

Байдужість і вороже ставлення до дитини

Неприйняття (небажана дитина), дефіцит любові і її проявів

Надмірний контроль й опіка

Байдужість до життя підлітка

Відсутність емоційного зв’язку

Приниження й образа, особливо публічні

Придушення емоцій дитини і будь-яких проявів самостійності

Особистісні причини

Ці причини можуть виникати як самі по собі, так і як наслідок сімейних обставин та впливу оточення:

Страх, очікування найгіршого

Невпевненість у безпеці

Гормональна неврівноваженість, зважаючи на період статевого дозрівання

Дратівливість й образливість, як результат невпевненості в собі

Відчуття своєї провини в чомусь

Почуття самотності

Ситуативні причини

Найчастіше пов’язані з конкретними ситуаціями, що можуть бути в житті підлітка в конкретний період часу:

Перевтома, як результат фізичного й розумового навантаження

Хвороба

Неправильний раціон харчування

Надмірне захоплення комп’ютерними іграми

Локальні неприємні ситуації в сім’ї

�Способи боротьби з підлітковою агресією?

Варто визнати, що єдиного рішення цієї проблеми не існує.

Насамперед, треба визначити, що могло стати причиною виникнення агресивної поведінки у підлітка. Ґрунтуючись на цьому, ви зможете визначити, що необхідно змінити в своїй поведінці, оточенні дитини.

Запам’ятайте, основне ваше завдання, як батьків — звести до мінімуму прояви агресії, а значить, забезпечити максимально комфортні умови для неї або змінити свій стиль виховання.

Найчастіше батьки стають причиною виникнення агресії у дитини, тому варто почати з виховання самого себе:

Давайте можливість підлітку вирішувати, проявляти ініціативу або ж у всьому враховуйте його інтереси.

Викорініть агресію з родини. Проаналізуйте стосунки зі своєю другою половиною на наявність агресивних випадів.

Перенаправте підліткову агресію в корисне русло, наприклад, у спорт.

Частіше розмовляйте з дитиною. Не вказуйте, що робити, візьміть на себе роль мудрого наставника, який радить, але не засуджує.

Частіше хваліть дитину, це вселить у неї впевненість.

Поважайте її вибір, навіть якщо він здається вам неправильним.

Джерело https://www.facebook.com/groups/1883982101877966