Батькам на замітку: інформаційний простір, що є дружнім до дітей

… користуються авторитетом у дитини

Якщо тато і мама є авторитетами для дитини, вона може пе-

рейняти їхнє пригнічення, страх, зневіру або, навпаки, почуття гід-

ності та упевненості. Дитина довіряє почуттям близьких дорослих,

бо вони дають їй змогу відчувати, що вона не самотня у своїх пе-

реживаннях і її почуття розділяють рідні люди. Водночас байдуже

ставлення дорослих до певних подій зумовлює у дітей таке саме

незацікавлене ставлення до змін і перетворень у світі, країні, влас-

ному житті.

Якщо батьки не користуються авторитетом і довірою у дити-

ни, вона може сприйняти інформацію такою, якою її подають заан-

гажовані ЗМІ. Зокрема, якщо авторитетним інформатором є відо-

мий актор, спортсмен тощо.

… враховують вік та перспективу розвитку дитини

Батькам варто обговорювати з дитиною все, що відбуваєть-

ся в країні та поза її межами. При цьому батьки мають враховува-

ти вік та пізнавальні можливості дитини, розповідати усе простою,

зрозумілою їй мовою. Крім цього, інформація має бути цілісною

та структурованою, аби дитина ліпше розуміла логіку подій, явищ

та вчинків, причинно-наслідкові зв’язки між минулим, теперішнім

і майбутнім.

Реакції та погляди дорослих на факти, які транслюють телеба-

чення, радіо, інтернет і друковані ЗМІ, можуть позначатися на став-

ленні їхніх дітей до отриманої інформації. Батьки можуть позитивно

вплинути на цей процес, якщо вони…

… пояснюють факти та явища

Дитина та її оточення можуть використовувати різні джерела

інформації. Дитина ще не сформувала свідоме ставлення до світу

та стійкі переконання, а тому вона може перекрутити чи спотвори-

ти інформацію, яка надходить ззовні. Аби дитина адекватно розу-

міла певні соціально-політичні явища, батькам варто пояснювати

їй те, що вона почула або побачила.

Коли члени сім’ї однозначно розуміють і тлумачать інформа-

цію зі ЗМІ, дитина почувається впевненіше в інформаційному се-

редовищі.

… подають дитині гідний приклад для наслідування

Якщо батьки беруть активну участь у волонтерських, бла-

годійних заходах, то, найімовірніше, і їхня дитина виявить ба-

жання зробити щось корисне для людей, які потребують допо-

моги. Також вона може проявити власну ініціативу: створювати

малюнки або вироби, залучати онлайн до цієї діяльності ро дичів

та друзів.

… аргументують власну позицію

Інформація, яку пояснюють батьки, має бути чітко структуро-

ваною, щоб дитина не знайшла в ній «прогалин» і не витлумачи-

ла її неправильно. Батьки під час бесіди з дитиною тактовно й об-

ґрунтовано мають відокремити правдиве від неправдивого, щоб

зосередити її увагу на тому, що можна схвалювати, а що слід за-

суджувати, у конкретній ситуації. Завдяки такому підходу дитина

матиме змогу сформулювати власну думку про ту чи ту подію або

явище.

… використовують невербальні засоби спілкування

Невербальні засоби — своєрідний епілог та емоційне тло, на

якому розгортаються розмірковування дорослого. Коли дитина

слухає батьків, вона спостерігає за ними і сприймає не лише слова,

а й реакцію на ту чи ту подію: розпізнає й відчуває спокій чи хви-

лювання, впевненість чи розгубленість, довіру чи недовіру до дже-

рела інформації.

Прагнення дорослих об’єктивно та виважено пояснювати ін-

формацію дає дитині змогу ліпше та впевненіше сприймати її, ко-

ристуватися нею та передавати її іншим. Прямий погляд і спокій-

ний тон батьків під час розмови посилює довіру дитини до їхніх слів і 

переконань.

Підготувала Людмила Терещенко,

старший науковий співробітник Інституту психології

імені Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук