Що не так з нашими дітьми?!
Вікторія Прудей (Victoria Prooday) володіє ступенем магістра з трудотерапії в Медичній школі при університеті Торонто. У неї великий досвід роботи з дітьми та батьками.
Я закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я говорю в цій статті. Навіть, якщо ви не згідні з моєю точкою зору, будь ласка, дотримуйтесь рекомендацій в кінці цієї статті. Після того, як ви побачите позитивні зміни в житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я говорю те, що говорю!
Я закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я говорю в цій статті. Навіть, якщо ви не згідні з моєю точкою зору, будь ласка, дотримуйтесь рекомендацій в кінці цієї статті. Після того, як ви побачите позитивні зміни в житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я говорю те, що говорю!
Саме зараз в наших домівках розгортається мовчазна трагедія, яка
зачіпає найдорожче, що у нас є: наших дітей!
Наші діти перебувають в жахливому емоційному стані!
Більше того, за останні 15 років статистика психічних розладів у дітей
жахає:
● кожна п’ята дитина має розлади психіки;
● поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%;
● поширеність підліткової депресії зросла на 37%;
● частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%.
Що ще нам потрібно, щоб подивитися правді в очі? Ні, відповідь не в
поліпшенні діагностичних можливостей!
Ні, вони не народжуються такими! Ні, це не вина школи і системи!
Так, якби боляче нам не було це визнавати, в багатьох випадках саме
ми, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям!
Що не так:
Сучасні
діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як:
● Емоційно доступні батьки.
● Чітко окреслені межі і настанови.
● Обов’язки.
● Збалансоване харчування і достатній сон.
● Рух і свіже повітря.
● Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу.
Замість
цього діти мають:
● Абстрактних батьків.
● Батьків, які дозволяють дітям все.
● Відчуття, що їм всі винні.
● Незбалансоване харчування і недостатній сон.
● Сидячий домашній спосіб життя.
● Нескінченну стимуляцію, технічні забави, миттєве задоволення.
Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звичайно,
ні!
Людську природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не
обійтися! Як ми бачимо, наслідки жахливі. За втрату нормального дитинства діти
розплачуються втратою емоційного щастя.
Як це виправити?
Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими і здоровими, нам треба
прокинутися і повернутися до основ. Ще не пізно! Я знаю це, тому що сотні моїх
клієнтів бачили позитивні зміни в емоційному стані їх дітей протягом тижня (а в
деяких випадках навіть днів) після реалізації цих рекомендацій:
Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви — батьки дитини, а не її
друзі.
Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не
бійтеся відмовляти дітям, якщо їх бажання розходяться з потребами.
● Давайте здорову їжу і обмежуйте снеки.
● Проводьте в день час на природі.
● Щодня влаштовуйте сімейні вечори без електроніки.
● Грайте в настільні ігри.
● Щодня залучайте дитину до справ (складати білизну, прибирати
іграшки, розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл і т. д.).
● Укладайте дитину спати в один і той же час, не дозволяйте брати в
ліжко гаджети.
Навчайте дітей відповідальності та незалежності. Не захищайте їх від
дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди:
не складайте і не носіть за дитиною ранець, не приносьте їй в школу
забуту їжу/домашню роботу, не очищайте банан для 5-річної дитини. Навчайте їх
самостійно робити все це.
Навчіться бути терплячими й дайте можливість вільно проводити час, щоб
у дитини була можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви:
Не оточуйте дитину постійними розвагами.
Не підсовуйте техніку як ліки від нудьги.
Не заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, в ресторані, в
магазині. Нехай мозок дитини вчиться самостійно розганяти «нудьгу».
Будьте
емоційно доступні, вчіть дітей соціальним навичкам:
● Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною.
● Навчіть дитину справлятися зі злістю і роздратуванням.
● Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, поводити
себе за столом і в розмові.
● Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте, лоскочіть
дитину, читайте їй, танцюйте, стрибайте й повзайте з нею разом!
Немає коментарів:
Дописати коментар